Справа № 33ц-414/07                                     Головуючий у І інстанції - Шавурська Н.Б.

Категорія 25                                                      Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 серпня 2007 року                                                                             місто Луцьк

Суддя колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області Стрільчук В.А.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 2 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину (доручення) на квартиру, її повернення та відшкодування шкоди,

встановив:

У березні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред'явили позов до ОСОБА_3. про визнання недійсним договору доручення та відшкодування шкоди. Позивачі зазначали, що в грудні 2000 року вони позичили у відповідача 2000 доларів США, а згодом ще 800 доларів США. Оскільки вони не повернули гроші відповідачу, останній, погрожуючи застосувати насильство, став вимагати від них доручення на відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Під впливом погроз ними було дано доручення відповідачу, за яким він продав належну їм квартиру, а речі з неї вивіз. Діями відповідача їм завдана матеріальна шкода в розмірі 200 тис. грн. та моральна шкода в сумі 10 тис. грн. Просили задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 березня 2005 року в прийнятті позовної заяви відмовлено в зв'язку з непідсудністю справи Тернопільському міськрайонному суду.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 2 червня 2005 року апеляційну скаргу позивачів відхилено, а ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі позивачі просять скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до Тернопільського міськрайонного суду, посилаючись на порушення судами Конституції України та норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають в місті Тернополі, звернулись з позовом до відповідача ОСОБА_3., мешканця міста Борщова, про визнання недійсним договору доручення та відшкодування шкоди.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції вірно керувався ст. 125 ЦПК України в редакції 1963 року, за якою позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Тому дана справа не підсудна Тернопільському міськрайонному суду.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив ухвалу без змін.

Відповідно до п.5 ч.З ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і наведені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п.5 ч.З та ч.5 ст. 328 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину (доручення) на квартиру, її повернення та відшкодування шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Справу повернути до Тернопільського міськрайонного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.