Справа № 22ц-1343-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 34, сімейні Гончар Н.І.
правовідносини Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпко В.Д.
суддів Ювшин В.І., Скіць М.І.
при секретарі Авласовій М.Л.
з участю адвокатів ОСОБА_4., ОСОБА_5
предст.відповідача ОСОБА_3
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21 травня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розподіл майна подружжя,-
встановила:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом доОСОБА_2. про розподіл майна подружжя, посилаючись на те, що з 1986 року він перебував у шлюбі з відповідачкоюОСОБА_2. в поточний час подружні стосунки перервано. З 2000 року він зареєструвався і займається підприємницькою діяльністю.
За період шлюбу ним з відповідачкою було збудовано будинок по АДРЕСА_1. 02 листопада 2004 року він із своєю сестрою, ОСОБА_6., купили двокімнатну квартируАДРЕСА_2 Вказана квартира була придбана за кошти, які їм з сестрою дали батьки для зайняття підприємницькою діяльністю. В послідуючому вони з сестрою взяли відповідний дозвіл на реконструкцію даної квартири в магазин промислових товарів. 25.10.2005 року сестра подарувала йому належну їй 1/2 частину незавершеного будівництвом магазину, а 09.11.2005 року сестра померла.
На завершення будівництва магазину ним в банках було взято кредит, із яких на момент припинення шлюбу залишилось неповернутими 473047 гривень, які він виплачує один. Також за час перебування в шлюбі ними було придбано майна (будинок та незавершений будівництвом магазин) на суму 1607880 гривень, із якого 473047 гривень неповернугого кредиту. Тому до розподілу підлягає майно на суму 1134833 гривни. Просив суд провести розподіл майна подружжя з урахуванням суми неповернутого кредиту,
2
виділивши йому та визнавши за ним право власності на нежитлове приміщення, переплановане під магазин, кв.АДРЕСА_2 та 2/5 частин будинковолодіння АДРЕСА_1
ОСОБА_2. звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1. про розподіл майна подружжя, в якій також називає об'єктами спільної власності подружжя будинок АДРЕСА_1та незавершена будівництвом квартира АДРЕСА_2. Але вважає, що за період шлюбу в незавершене будівництвом приміщення магазину вкладено значні кошти їх як подружжя, крім того з нею проживає неповнолітня дитина, тому її доля в спільному майні подружжя повинна бути збільшена до 60%, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини. Просила суд провести розподіл спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на Vi частину житлового будинкуАДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину у нежитловому приміщенні магазину, розташованого в АДРЕСА_2 та виділити її цокольний поверх магазину площею 60,574 кв.м.
Рішенням Придніпровського районного суду від 11 травня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено повністю. Зустрічний позовОСОБА_2. задоволено частково. Виділено ОСОБА_1. та визнано за ним право власності на наступне майно: магазин промислових товарів в житловому будинку по АДРЕСА_2та 38,89% будинковолодінняАДРЕСА_1.
Виділено ОСОБА_2. та визнано за нею право власності на 61,11% будинковолодінняАДРЕСА_1
Із сторін пропорційно задоволеним вимогам достягнуто судовий збір на користь держави та судові витрати по справі.
В апеляційній скарзіОСОБА_2. просить рішення Придніпровського районного суду від 21 травня 2007 року скасувати, вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального права а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. таОСОБА_2. за період спільного проживання в шлюбі придбали будинковолодінняАДРЕСА_1 та незавершена будівництвом двокімнатна квартираАДРЕСА_2, яка згідно рішення Черкаського міськвиконкому переведена в нежиле приміщення та надано дозвіл на переобладнання її в магазин промислових товарів. При цьому необхідно врахувати і дана обставина судом першої інстанції врахована, що подружжю ОСОБА_1в незавершеній
3
будівництвом двокімнатній квартирі належала лише 1/2 її частини, а інша 1/2 частини даної квартири була подарована ОСОБА_1. його сестрою.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи дійсна (ринкова) вартість будинковолодіння АДРЕСА_1, загальною площею 145,9 кв.м. станом на 19.12.2006 року становить 928524 гривни, дійсна (ринкова) вартість не житлового приміщення магазину по АДРЕСА_2станом на 19.12.2006 року становить 858669 гривень, дійсна (ринкова) вартість 1Л частини незавершеного будівництва кв.38 по АДРЕСА_2станом на 29.01.2007 року складає 179313 гривень.
Будівництво жилого будинку та незавершеного будівництвом магазину велось за рахунок кредитів, які були взяті ОСОБА_1. в банках. Загальна заборгованість по договорах перед банками становить 473047 гривень, яку після розірвання шлюбу повертає один ОСОБА_1. уже за рахунок своїх власних коштів.
Суд першої інстанції дійсно визначив вартість спільного майна подружжя та провів його розподіл згідно ст.ст.61, 70 СК України.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції невірно відрахував та визначив розмір подарованої частини магазину від спільної власності подружжя є безпідставними, так як ця вартість повинна визначатись не на момент дарування її, а на момент розподілу майна, що і було зроблено судом першої інстанції відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» в п.6, де роз'яснено що розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.
Незавершений будівництвом магазин не є жилим приміщенням, частка позивача у його вартості більша, так як він має в даному магазині подаровану 1/2 його частини, позивач ОСОБА_1. є підприємець одним із видів його діяльності і є торгівля. Також у вартість незавершеного будівництвом магазину включені неповернуті на час розірвання шлюбу кредити в розмірі 473047 коп., які як боржник по договорах кредиту одноособово повертає ОСОБА_1. після розірвання шлюбу за рахунок уже власних коштів. Кредитори за договорами АКБ «Укрсоцбанк» та ЗАТ «ОТП-Банк» відповідно до ст.520 ЦК України не дають своєї згоди на розподіл магазину, який знаходиться в них в заставі, та на заміну боржника за договорами кредиту в разі розподілу магазину. Тому врахувавши всі викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про неможливість поділу магазину, виділ його лише ОСОБА_1., а відповідачці ОСОБА_2 компенсувати це збільшенням її частки в будинковолодінні.
Також не є обґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно збільшив частку позивача на суму неповернутого кредиту, в розмірі 473047 коп., так як після розірвання шлюбу ОСОБА_1. за свої власні кошти повертає даний кредит і на момент розгляду справи в апеляційній інстанції значна частина даного кредиту вже повернута ОСОБА_1.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим фактам та відповідним правовідносинам, наданим сторонами доказам та нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Придніпровського районного суду від 21 травня 2007 року, - відхилити, а рішення Придніпровського районного суду від 21 травня 2007 року залишити без змін.
4
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.