Справа № 22ц-1389-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 19, Мельник І.О.
відшкодування шкоди Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"7" серпня 2007 р. Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Скіць М.І.
при секретарі Бурдуковій О.В.
з участю прокурора Пащенко С.М.
предст.відпов. Голик Ю.В., Щедріна О.М., Сморж
П.В
позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 14 травня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Державного казначейства України, Черкаської митниці про відшкодування шкоди,-
встановила:
ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним притягненням їх до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 26.09.1999р. на митну територію України ними було ввезено вантажний автомобіль «Мерседес-Бенц», 1980 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_1. 21.09.2000 року Черкаською митницею було складено адміністративний протокол про порушення митних правил та направлено його на розгляд до Соснівського районного суду.
Постановою Соснівського районного суду від 12.02.2001 року ОСОБА_1. була звільнена від адміністративної відповідальності, а автомобіль конфісковано на користь держави. В послідуючому така постанова була скасована апеляційним судом Черкаської області, а провадження по справі закрито в зв'язку з відсутністю правопорушення. Верховним Судом України постанова апеляційного суду Черкаської області залишена без змін, а в їх діях відсутні ознаки кримінального діяння чи адміністративного проступку. Але конфіскацією їхнього автомобіля позивачам завдана матеріальна та моральна шкода. Просили суд у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» стягнути з Державного казначейства України на їх користь 32000
2
гривень матеріальної шкоди, 300000 гривень моральної шкоди та 3000 гривень витрат на правову допомогу.
Рішенням Соснівського районного суду від 14 травня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_2 до Державного казначейства України та Черкаської митниці про відшкодування збитків, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. просять рішення Соснівського районного суду від 14 травня 2007 року скасувати, вважаючи його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задоволити їх позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
ч.2 ст.308 ЦПК України встановлено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Державного казначейства України та митниці про відшкодування шкоди, заподіяної їм незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та конфіскацією автомобіля, посилаючись на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 даного Закону підлягає відшкодуванню шкода завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу, адмінарешту чи інших заходів адміністративного стягнення не притягувалась, а незаконно конфіскований на користь держави автомобіль не належав її на праві власності.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України та ст.48 Закону України «Про власність» лише власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Згідно договору від 21.07.1998 року власник автомобіля «Мерседес-Бенц 608» ОСОБА_3. передавав ОСОБА_2. даний автомобіль у безстрокове, безкорисливе користування, при цьому право власності на автомобіль залишається за ОСОБА_3(а.с.80-81). Власник автомобіля ОСОБА_3. не уповноважував також позивачів від його імені виступати в суді про захист порушеного його права власності та відшкодування шкоди.
ч.5 ст.48 Закону України «Про власність» не передбачено відшкодування шкоди особі, яка володіє майном на праві повного господарського відання або відповідно до договору, а іншу форму захисту порушеного правоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1. не вибрано.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим фактам та відповідним їм правовідносинам, наданими сторонами доказам, відповідають застосованим нормам матеріального права.
3
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 14 травня 2007 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду від 14 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.