Справа № 33ц-452/07                                                          Головуючий у І інстанції- Іванчук В.М.

Категорія 36                                                                                          Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 серпня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі: Лончука В.Г., Стрільчука В.А., Русинчука М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом прокурора Монастириського району в інтересах ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Українська тютюнова компанія» (далі - ВАТ «Українська тютюнова компанія») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ВАТ «Українська тютюнова компанія» на рішення Монастириського районного суду від 28 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року.

встановила:

Прокурор звернуся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1. до ВАТ «Українська тютюнова компанія» про відшкодування збитків в розмірі 2584,46 грн. та моральної шкоди в розмірі 6000 грн., мотивуючи свій позов тим, що позивач з 1 серпня 1975 року по вересень 1992 року працювала у ВАТ «Українська тютюнова компанія» розкладачем тютюну, а з 3 вересня 1992 року по 11 грудня 2001 року - сортувальницею тютюну. Особи, які працюють за вказаними професіями, мають право на пільгову пенсію. Загальний стаж позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах, становить 12 років 4місяці. Адміністрація підприємства, починаючи з 1992 року, не проводила атестацію робочих місць, внаслідок чого позивач втратила право на отримання пільгової пенсії. Крім того, в даний час вона не має змоги працювати, оскільки її чоловік є інвалідом 2-ої групи і потребує постійного догляду. В зв'язку з такими обставинами прокурор просив стягнути з відповідача 2584,46 грн. не отриманої пенсії за період з червня 2004 року по березень 2005 року та 6000 грн. моральної шкоди.

Рішенням  Монастириського  районного  суду  від  28   вересня  2005  року  позов прокурора в інтересах ОСОБА_1. задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Українська тютюнова компанія» на користь ОСОБА_1. 2584,46 грн. матеріальної шкоди, пов'язаної з неотриманням пенсії на пільгових умовах за період з червня 2004 року по березень 2005 року та 2000 грн. моральної шкоди, а також 51 грн. держмита в дохід держави.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року апеляційну скаргу відповідача ВАТ «Українська тютюнова компанія» відхилено, а рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач ВАТ «Українська тютюнова компанія» просить скасувати рішення Монастириського районного суду від 28 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. працювала на посадах, віднесених до Списку № 2 переліку професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що після винесення рішення Монастириським районним судом від 25 жовтня 2004 року про стягнення на користь ОСОБА_1 1149,50 грн. матеріальної шкоди у зв'язку з неотриманням пенсії на пільгових умовах за шість місяців по червень 2004 року ВАТ «Українська тютюнова компанія» не провела атестацію робочих місць, а також у відповідності до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач повинен нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну своїм працівникам внаслідок несвоєчасного оформлення пенсійних документів, до яких і відносяться документи з атестації робочих місць.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду і залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновок судів.

Керуючись ст. ст. 332, 366 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області

ухвалила:

Касаційну скаргу відповідача ВАТ «Українська тютюнова компанія» відхилити. Рішення Монастириського районного суду від 28 вересня 2005  року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.