справа №2-274\2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого – судді Семенова О.А.,
при секретарі Кравченко М.А.,
за участю:
представника позивача – Цвігуна В.В.,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ВАТ «Ересте Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Ересте Банк» про розірвання договору, -
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство «Ересте Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Ересте Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/5142/73/05604, за умовами якого відповідач ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 33000,00 доларів США, терміном до 15 жовтня 2013 року, зі сплатою 12,5% річних. Кредитні кошти були призначені для придбання автомобіля «Мітсубіші Лансер» 2007 року випуску. Також в забезпечення належного виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_3, позивачем ВАТ «Ересте Банк» та відповідачем ОСОБА_4, 16 жовтня 2007 року було укладено договір поруки №014/5142/73/05604/2 по якому відповідач ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором №014/5142/73/05604. Відповідачі не виконують обов’язки за договором. Позивач просить суд стягнути в солідарному порядку на їх користь з відповідачів 26933,00 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення становить 207384,10 грн., а також судові витрати по справі у сумі 1730,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, та подали до суду зустрічну позовну заяву в який просять суд внести зміни в п.1.1. кредитного договору №014/5142/73/05604 від 16 жовтня 2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Ересте Банк», вказати суму кредиту 166650,00 грн., та зобов’язати ВАТ «Ересте Банк» зробити новий графік погашення кредиту та процентів за користування ним у національній грошовій одиниці України – гривні. Подалі уточнили вимоги та просили суд, розірвати кредитний договір №014/5142/73/05604 від 16 жовтня 2007 року, посилаючись на порушення прав споживача ОСОБА_3 встановлених Законом України «Про захист прав споживачів», які на його погляд мали місце при укладанні кредитного договору, також посилаються на те, що ВАТ «Ерсте Банк» при укладанні кредитного договору з фізичною особою порушені приписи чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 524, 533, 632 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 6, 7 Постанови Правління Національного банку України №200 від 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», а також на те, що відсутні нормативно-правові акти що передбачають можливість сплачувати на користь банків іноземну валюту по отриманим у іноземній валюті кредитам, а банкам, відповідно пред’являти до стягнення у судовому порядку з фізичних осіб заборгованість в іноземній валюті.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився про причини не явки суд не повідомив.
Представник відповідача по зустрічному позову Цвігун В.В. позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ВАТ «Ересте Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, а позов ОСОБА_3 до ВАТ «Ересте Банк» про розірвання договору не підлягає задоволенню за наступних підстав.
16 жовтня 2007 року між ВАТ «Ересте Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/5142/73/05604, за умовами якого відповідач ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 33000,00 доларів США, терміном до 15 жовтня 2013 року, зі сплатою 12,5% річних(а.с.11-15).
Згідно п.п.5.2,5.6.,6.5,9.1, кредитного договору позичальник зобов’язується щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з графіком платежів, сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів та остаточне погашення отриманого кредиту до 15 жовтня 2013 року. Кредитор має право дострокове вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій, у випадках порушення умов договору. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до заяви на видачу готівки від 17 жовтня 2007 року, відповідач ОСОБА_3 отримав 33000,00 Доларів США, що в еквіваленті у національній валюті гривні становить 166650,00(а.с.20).
16 жовтня 2007 року між ВАТ «Ересте Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №014/5142/73/05604/2 по якому він прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором №014/5142/73/05604(а.с.25-27).
Згідно п.п.3.1.1.,3.1.2 договору поруки поручитель зобов’язаний протягом десяти робочих днів від дати отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов’язання виконати відповідне зобов’язання шляхом перерахування суми кредиту, несплаченої суми процентів, суми комісії, суми неустойки та витрат кредитора, пов’язаних з пред’явленням вимог і отримання виконання за кредитним договором, а також збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов’язків за кредитним договором. У разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов’язання, відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники.
Відповідно до заяви від 17 вересня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 зобов’язався сплатити заборгованість за кредитним договором №014/5142/73/05604(а.с.35).
Відповідачі належним чином свої обов'язки не виконують, у зв'язку з чим станом на 17 березня 2009 року у відповідачів виникла заборгованість, яка становить за кредитом 25662,81 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення складає 197603,64 грн., за відсотками 659,19 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення складає 5075,76 грн., сума пені за прострочення виконання зобов’язань 611,00 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення складає 4704,70 грн., а всього на загальну суму 26933 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення складає 207384,10 грн(а.с.10).
Згідно ч.1 ст.628 та ч. 1 ст.610 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За таких обставин позов ВАТ «Ересте Банк» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягнення з відповідачів згідно ст.88 ЦПК України в розмірі 1730,00 грн.(1700,00 грн. + 30 грн.)
Відмовляючи в задоволенні зустрічної позовної заяви суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що, перед укладанням вказаного кредитного договору ОСОБА_3 належним чином ознайомили з видами та умовами кредитування в ВАТ «Ерсте Банк», відповідно до яких йому надана можливість самостійно вибрати валюту кредитування, що підтверджується є Додатком 1 до кредитного договору «Повідомлення позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту»(а.с.16-19)
Факт отримання кредиту в запрошуваній сумі та його використання ОСОБА_3 не оспорюється, та підтверджується заявою про видачу готівки №02 від 17.10.2007 р.(а.с.20).
Посилання ОСОБА_3 на порушення його прав споживача встановлених Законом України «Про захист прав споживачів», які на його погляд мали місце при укладанні кредитного договору №014/5142/73/05604 від 16 жовтня 2007 року, зокрема, щодо наявності несправедливих умов в кредитному договорі, покладання на нього ризику знецінення національної валюті, не обґрунтовані. Так, в ст. 18 Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу. Проте, в п. 4 ч. 4 ст. 18 цього Закону встановлено, що п оложення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої цієї статті не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем. Отже, ВАТ «Ерсте Банк» в цьому випадку, не порушував приписи Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не має впливу на валютний ринок та не визначає офіційні курси валют.
Крім того, посилання ОСОБА_3 на те, що при укладанні кредитного договору порушені приписи чинного законодавства України, щодо відсутності підстав сплачувати на користь банків іноземну валюту по отриманим у іноземній валюті кредитам, а банкам, відповідно пред’являти до стягнення у судовому порядку з фізичних осіб заборгованість в іноземній валюті, є необґрунтованим.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» н а підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Крім того, в п.1 ч.2 вказаної статті встановлено, що банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Судом встановлено, що ВАТ «Ерсте Банк» є банком зареєстрованим в установленому законом України порядку, має відповідне свідоцтво про реєстрацію від 25.01.2006 р. за р.№303, банківську ліцензію №224 від 29.05.2007 р., дозвіл на право здійснення банківських операцій №224-2 від 18.09.2007 р., додаток до дозволу на право здійснення банківських операцій (а.с.77-80).
Відповідно до п.3 ч.1, п.1 ч.2, ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (далі Закон) та дозволу з додаток виданими позивачу, він має право на розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, що ст.49 Закону визначається кредитною операцією. Крім того, позивач отримав право на здійснення операцій з валютними цінностями(а.с.79-80). Відповідно до ч.1 ст.2 Закону визначено, що коштами є гроші національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Суд приходить до висновку, що Банк мав право здійснювати кредитні операції як у національній, та і у іноземній валюті, а звернення до суду правомірно визначено щодо стягнення відповідно до договору у еквіваленті національної валюті України.
За таких обставин суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218,224-226, 292, 294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ВАТ «Ересте Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Ересте Банк» заборгованість за кредитним договором за №014/5142/73/05604 у сумі 207384,10 грн., та судові витрати по справі у сумі 1730,00 грн., солідарно.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ВАТ «Ересте Банк» про розірвання кредитного договору, залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн., та судовий збір за ІТЗ у розмірі 37,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя