УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року червня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Синельщікової О.В. суддів   Шаповалової О.А. Куриленка О.С. при секретарі   Петренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяву ОСОБА_1про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4про повернення суми, яка безпідставно зберігається,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2007 року позовна заява ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4про повернення суми, яка безпідставно зберігається, залишена без розгляду на підставі п.З статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, яка прийнята та призначена до розгляду Апеляційним судом Автономної Республіки Крим в судовому засіданні 25 червня 2007 року.

На стадії апеляційного оскарження 20 червня 2007 року позивач звернувся до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим з заявою про забезпечення позову. Просив накласти арешт на майно, яке належить відповідачці ОСОБА_2

Свою заяву обґрунтовував тим що, відповідачка, знаючи про те, що вона повинна повернути йому грошову суму, яка безпідставно нею зберігається, ухиляється від її повернення, не зважаючи на численні прохання повернути гроші. Тому, заявник вважає, що відповідачка ОСОБА_2 може розпорядитися майном, яке знаходиться у неї у власності, з метою перешкодити поверненню суми, що може зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого його законні права не будуть захищені.

Колегія суддів, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"

Справа № 22-ц-4570/2007 р.                       Головуючий у першій

                                                                      інстанції Котова І.Я.

Доповідач Синельщікова О.В.

наявність відповідного клопотання у формі мотивованої заяви про забезпечення позову є єдиною підставою для забезпечення позову.

У п.7 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз"яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи у тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Заява ОСОБА_1подана з дотриманням вимог п.п. 1,3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, містить дані про причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такі підстави заявником вказані та встановлені при розгляді його заяви.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., треті особи: ОСОБА_3.,ОСОБА_4 про повернення суми, еквівалентної 2800 доларам США, яка безпідставно зберігається, з урахування відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання. В обґрунтування своїх вимог надав копію розписки відповідачки ОСОБА_2. про отримання нею від позивача 2500 доларів США (а.с.4).

Згідно з п.1 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, який має майновий характер, проти якого відповідачка ОСОБА_2 заперечує, та залишення зазначеного позову без забезпечення ставить під реальну загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин накладення арешту на майно, відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, є доцільним.

Враховуючи, що відповідно до п. 7 частини 1 статті 301 Цивільного процесуального кодексу України суддя-доповідач за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову з дотриманням правил встановлених главою 3 розділу III цього Кодексу, розглянувши зазначене питання, колегія суддів вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2. в межах заявлених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 152, 153, 301, 303, 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4про повернення суми, яка безпідставно зберігається, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в межах заявлених позовних вимог на суму, еквівалентну 2800 доларам США.

Відповідно до частини 9 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.