КОПІЯ
Справа № 2-а-112/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року м. Ульяновка
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого: судді Бондаренка А.А.,
при секретарі: Седлецькій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС Зубаренка В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС Зубаренка В.В. про визнання незаконною та скасування винесеної тим 08.05.2010 року постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, а також про закриття провадження у справі про адмінправопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП - у зв’язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позов мотивовано тим, що 08.05.2010 року відповідачем на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн. Відповідно до постанови, позивач 08.05.2010 року, керуючи автомобілем „Шевроле” д/н НОМЕР_1 в на ділянці 33 км. автодороги Ульяновка-Миколаїв, не виконав вимоги знаку 5.45 ПДР України „Початок населеного пункту” та перевищив швидкість руху на 30 км./год.
Позивач оскаржив постанову як таку, що не відповідає вимогам закону. Позовні вимоги обґрунтував посиланням на такі обставини:
При винесенні постанови було порушено вимоги ст.33 КУпАП щодо накладення стягнення у межах, установлених Кодексом та іншими законами України.
Як зазначив позивач, при накладенні стягнення відповідачем не було враховано характер вчиненого адмінправопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до позову, всупереч вимог ст.268 КУпАП при винесенні постанови були порушені права позивача: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Крім цього, розглянувши справу у день складання протоколу, відповідач, на думку позивача, порушив вимоги ст.277 КУпАП, відповідно до якої справа розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Також позивач вказав, що прилад „Візир”, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля при фіксації правопорушення, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, крім того він знаходився у співробітника ДАІ, крім того, приладом безпосередньо не визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єм зйомки, її режим, кут огляду приладу тощо. Як вказав позивач, стаття 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео-зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За вказаних умов, як вважає позивач, фіксація не відповідає вимогам закону. У позові також зазначено про відсутність об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію автомобіля.
На обґрунтування позовних вимог позивач також вказав, що у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію швидкості руху.
З огляду на наведені обставини позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про адмінправопорушення та закрити провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та проаналізувавши надані ним докази, суд встановив:
Постановою серії ВА № 136046, винесеної 08.05.2010 року відповідачем на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн. Відповідно до постанови, позивач 08.05.2010 року, керуючи автомобілем „Шевроле” д/н НОМЕР_1 в на ділянці 33 км. автодороги Ульяновка-Миколаїв, не виконав вимоги знака 5.45 ПДР України „Початок населеного пункту”, перевищив швидкість руху на 30 км./год., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір накладеного на порушника стягнення становить 255 грн. - п'ятнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто накладене в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що справа розглянута на місці складання протоколу одразу ж після його складення і позивач отримав копію постанови про адмінправопорушення. Відповідно до пояснень позивача він був присутній при винесенні постанови. Тому вказівка у позові про неповідомлення позивача про час і місце розгляду справи та розгляд справи у його відсутності не відповідає дійсності.
Позов у частині порушення строків розгляду справи про адмінправопорушення не відповідає дійсності, оскільки справа розглянута в межах строків розгляду справи, наведених у ст.277 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснювалось не у порядку, передбаченому ст.14-1, ч.6 ст. 258 КУпАП, а у звичайному порядку - тобто зі складанням протоколу про адмінправопорушення. Тому посилання позивача на те, що прилад „Візир”, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля при фіксації правопорушення, не є автоматичним засобом фото- чи відео- фіксації не заслуговують на увагу. Вказівка позивача на те, що у постанові не вказано хто саме проводив фіксацію швидкості руху не заслуговує на увагу, оскільки ст.ст.256, 283 КУпАП не містять вимоги наведення таких даних. Наведені у позові дані щодо відсутності об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію автомобіля не відповідають дійсності, оскільки у постанові вказано, де вчинено порушення.
При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами по справі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, на пропозицію суду матеріали справи про адміністративне правопорушення суду не представив. Всупереч передбаченого ч.2 ст.71 КАС України обов’язку, відповідач не довів, що при накладенні ним адміністративного стягнення на позивача ним було враховано характер вчиненого адмінправопорушення, особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Відповідач не довів того, що при винесенні постанови ним не були порушені передбачені ст.268 КУпАП права позивача знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. На пропозицію суду відповідач доказів по справі, зокрема копію протоколу про адміністративне правопорушення, суду не представив.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що постанова інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС Зубаренка В.В. серії ВА № 136046 від 08.05.2010 року, якою позивача притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено штраф в розмірі 255 грн. винесена з вказаними позивачем порушеннями вимог ст.33 КУпАП та порушенням передбачених ст.268 КУпАП прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ч.1 ст.122, ст.ст. 258, 287-289 КУпАП, керуючись ст.ст.2, 6-12, 69,70,71,100, 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВА № 136046 від 08.05.2010 року інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС Зубаренка В.В. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн., а провадження у справі закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ульяновський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Суддя (підпис) А.Бондаренко
З оригіналом вірно.
Суддя А.Бондаренко