КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5763/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції Холод Р.В.

Суддя доповідач Заяць В.С.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року                                                           м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Суддів:    

при секретарі: Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

Цвіркуна Ю.І.,

Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року по справі за позовом державного підприємтва «Звенигородського лісове господарства» до державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року позов задоволено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2009 року державне підприємство «Звенигородське лісове господарство» зареєстровано суб’єктом спеціального режиму оподаткування та видано свідоцтво № 100170084 серії НБ .№ 017761 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.Однак, 30.09.2009 року ДПІ в Звенигородському районі Черкаської області складено акт № 552/15-130, яким виключено позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та проведено анулювання спеціального свідоцтва.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідлуюче.

Пунктом 29.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом № 79 Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429 передбачено, що якщо за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно до підпункту 26.1 пункту 26 цього Положення на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі Спеціального свідоцтва, то орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС. На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що вказаною правовою нормою орган державної податкової служби наділений правом скласти акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС тільки за результатам документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідачем ніяких перевірок позивача, які передбачені чинним законодавством не проводилось та не ставилось до відома позивача про підстави, на основі яких був складений акт № 552/15-130 від 30.09.2009 року, тому судова колегія приходить до висновку, що рішення суб’єкту владних повноважень, а саме акт № 552/15-130 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування від 30.09.2009 року, прийнято за відсутності для цього належних юридичних підстав, а відтак з порушенням процедури, встановленої законом.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

      Головуючий суддя:

Судді:    

        _____________________В.С. Заяць

_____________________Г.В. Земляна

_____________________Ю.І. Цвіркун