Справа № 22-ц-1061 Головуючий у 1 -й інстанції Яковець О.Ф.
Категорія 36 Суддя-доповідач Батюк А.В.
РІШЕННЯ
іменем України
08 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Батюка А.В., Хвостика С.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,
та осіб, які приймають участь у справі : позивачки ОСОБА_1. та
її представника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на дитину та стягнення неустойки, -
Встановила :
В апеляційній скарзіОСОБА_2. не погоджується з рішенням суду, яким позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково та стягнуто на її користь з ОСОБА_2 заборгованість по аліментам в сумі 5215 грн. 71 коп. та неустойку в розмірі 940 грн. 11 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В своїх доводах апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає про те, що судом не взято до уваги його пояснення стосовного того, що позивачка відмовилась від аліментів.
Не погоджується з розміром заборгованості по сплаті аліментів та ну стойки.
Тому просить рішення суду змінити та стягнути заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1. в сумі 2492,39 грн, замість 5215,71 грн, а неустойки в сумі 65 грн. 26 коп, а не 940 грн. 11 коп.
Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнення неустойки , виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження ( а.с. 3).
Згідно рішення Роменського суду від 15.03.1994 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку.
2
14.09.2006 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 п. 6 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з закінченням строку для даного виду стягнення ( а.с. 4).
На момент розгляду справи в суді розмір заборгованості по сплаті аліментів становив 5215 грн. 71 коп. ( а.с. 7-8), що підтверджується розрахунком заборгованості, складеної ДВС Роменського району.
Розмір аліментів, визначений виконавчою службою узгоджується з вимогами чинного законодавства, правильність розрахунку перевірена судом і з врахуванням всіх обставин, обгрунтовано покладено в основу рішення.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Доводи апелянта про те, що позивачка відмовилась від сплати аліментів не підтверджуються відповідними доказами. І таких доказів не надав апелянт в суді апеляційної інстанції, як і доказів по сплаті аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ст. 267 ч. З ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а згідно ч. 4 даної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Тому суд 1 інстанції обгрунтовано за заявою відповідача до даних позовних вимог застосував строк позовної давності і позовні вимоги в цій частині задовольнив лише в межах одного року.
Разом з тим не можна погодитись з визначеним розміром пені в сумі 940 грн. 11 коп.
Так, позивачка звернулась до суду 21.02.2007 року, тому вона має право на стягнення неустойки по заборгованості по виплаті аліментів лише з 21.02.2006 року.
Неустойка повинна нараховуватись не із загальної суми основного боргу, а лише із суми боргу за окремий місяць.
Сума боргу за лютий становить - 125,53 грн., а неустойка за 8 днів становить 10,04 грн.; сума боргу за березень становить - 125,53 , а неустойка за 30 дн. -38,91 грн.; сума заборгованості за квітень становить 33,44 грн., а неустойка за 8 дн. - 2,68 грн.
3
В зв'язку з цим необхідно визначити до стягнення розмір неустойки за лютий , березень та квітень 2006 року в сумі 51,63 грн. ( 10,04+38,91+2,68 ) грн. враховуючи це , рішення суду підлягає частковій зміні згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦІЖ України, так як суд неправильно застосував норми матеріального права.
Згідно ст. 81 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету м. Суми 30 грн. - оплати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи в апеляційному суді Сумської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. З , 309 ч. 1 п.1, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Змінити рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 червня 2007 року в даній справі, в частині стягнення неустойки на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1неустойку в розмірі 51 грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_2на користь державного бюджету м. Суми 30 грн. - оплати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи в апеляційному суді Сумської області.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.