Судове рішення 2-а-31391/08 від 13.09.2010

Судове рішення #10025272

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-31391/08 Головуючий у 1 інстанції –Капинос О.В.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Земляної Г.В.

суддів Зайця В.С., Цвіркун Ю.І.

при секретарі Дехтяренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційни скарги ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку протягом 2007-2008 років у розмірі меншому ніж визначено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім ям з дітьми» та стягнути з відповідач а на користь позивача різницю недоплаченої суми допомоги за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007-2008 роки у сумі 13 883,87 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року позов задоволено частково:

Визнано дії відповідача щодо невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неправомірними.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 3800,07 грн. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, сторони подали апеляційну скаргу , в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду – без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач – ОСОБА_2 є матір’ю малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданим 27.12.2006 року Виконавчим комітетом Червоноволоцької сільської ради Лугинського району Житомирської області. При цьому, позивач є особою, яка фактично здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Згідно довідкам Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації позивачу перерахунок та виплата вказаної допомоги проводилися у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми Закону були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п.14 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, з урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення на її користь заборгованості по виплаті недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Що стосується позовних вимог про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період за 2008 рік, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.

Позивачка просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок за 2008 року, таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення грошової допомоги за 2008 рік не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на зазначене, апеляційни скарги ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації слід залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 .02. 2009року – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-10, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційни скарги ОСОБА_2 , Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації залишити без задоволення,

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року без змін– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С.Заяць

Ю.І. Цвіркун

Повний текст ухвали виготовлений 21 червня 2010 року.