КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-28739/08 Головуючий у 1-й інстанції – Кузьменко Л.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И ЛА:
Позивач Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира (далі УПФУ в Богунському районі м.Житомира , позивач) звернулося до суду з позовом про визнання незаконною відмови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі (далі відповідач) узгодити загальну суму витрат Пенсійного фонду з виплати індексації, нарахованої на основний розмір пенсії та цільову допомогу, а також з виплат щомісячної державної адресної допомоги потерпілим, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, цо підлягають відшкодуванню в сумі 17078,66 гривень, зобов'язати відповідача узгодити вказану загальну суму витрат та включити такі витрати в акти щомісячної звірки за особовими справами потерпілих за березень-липень 2008 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року відмовлено у задоволені позову в повному обсязі .
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова залишенню без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із не обґрунтованості позовних вимог та їх не доведеності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно обставин справи відповідач відмовляється підписати акти щомісячних звірок щодо проведених позивачем витрат по виплатах пенсій по інвалідності, тобто між сторонами виник спір щодо сум виплат за вказаний період.
Згідно статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст.81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від нихставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 (далі Порядок), не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відповідно до вказаного Порядку, органи Пенсійного Фонду України щомісячне до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украйні звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
При підписанні акту звірки за вказаний вище період начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Житомир не прийняв до заліку частини витрат Пенсійного фонду, що підлягають відшкодуванню, склавши відповідну таблицю розбіжностей.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія суддів приходить до висновків, що ні Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності”, ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не передбачений такий захист прав позивача, як зобов’язання підписати акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а вказаним Порядком встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за наявності відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Враховуючи наведене відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також стягнення коштів.
Отже, звертаючись до суду, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомир невірно визначило спосіб захисту порушених прав, тому в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
Апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 – 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198 , 200, 205, 212, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира – залишити без задоволення .
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 липня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 01 липня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-28739/08 Головуючий у 1-й інстанції – Кузьменко Л.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198 , 200, 205, 212, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира – залишити без задоволення .
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 липня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун