КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-15688/08 Головуючий у І інстанції – Капустинський М.М.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житмира про стягнення коштів ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання дій неправомірними Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира щодо невиплати щомісячної пенсії з підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача різницю недоплаченої суми пенсії, як дитині війни за 2007 рік у сумі 1438 грн.95 коп.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року позов задоволено частково: зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 742,65 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу з липня 2007 року підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, так як відповідачем не були заявлені вимоги про застосування ст.ст.99,100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 – 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195,196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира залишити без задоволення .
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 02 липня 2010 року
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-15688/08 Головуючий у І інстанції – Капустинський М.М.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житмира про стягнення коштів ,-
Керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195,196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира залишити без задоволення .
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун