Справа № 33ц-408 Головуючий у І інстанції-Хома М.В..
Категорія: 44 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі: Лончука В.Г., Стрільчука В.А., Русинчука М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільбуд» (далі - ВАТ «Тернопільбуд») до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 18 серпня 2005 року,
встановила:
ВАТ «Тернопільбуд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 19433,5, посилаючись на те, що 19 травня 2004 року між сторонами був укладений договір про дольову участь у будівництві житла на 2004 рік, за яким відповідач зобов'язався до 30 травня 2004 року провести оплату вартості трикімнатної квартири в сумі 99910 грн., однак повний розрахунок провів лише 6 вересня 2004 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 травня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Тернопільбуд » 10000 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання та 100 грн. сплаченого державного мита
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 18 серпня 2005 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Волинської області від 5 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 18 серпня 2005 року і постановити нове рішення, яким повністю відмовити в позові, покликаючись на неповне та необ'єктивне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
При розгляді справи судами встановлено, що 19 травня 2004 року між ВАТ «Тернопільбуд» та ОСОБА_1. було укладено договір № 37 про дольову участь у будівництві житла на 2004 рік. Відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань щодо внесення передбачених договором грошових коштів на три місяці.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовано врахував істотні обставини, внаслідок яких відбулося прострочення, і у відповідності з умовами договору стягнув частину нарахованої відповідачу пені.
Апеляційний суд підставно погодився з висновками місцевого суду і залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновок судів.
Керуючись ст. ст. 332, 366 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області
ухвалила:
Касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 18 серпня 2005 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.