КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-118/09 Головуючий у І інстанції – Свитки С.Л.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.
при секретарі Токар М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь- Шевченківського районного суду від 13 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив продовжити пропущений термін для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 31.01.2006 року до 31. 01.2009 року, визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну пенсію за 2006-2008 роки
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат, в іншій частині позовних вимог відмовлено .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області , в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністативного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення , а отже має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку в 2006-2008 роках їй не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195 IV (далі - Закону № 2195), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач відноситься до категорії громадян, на яких поширюється дія ст. 6 Закону № 2195, відтак він має право на отримання підвищеної пенсії.
Дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006-2007 роки зупинено Законами України «Про Державний бюджет України на відповідні роки», а застосування законів, дію яких зупинено не допускається.
Згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік., а пізніше відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.06. Відтоді статтею вказаного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 у 2006 році проводяться поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.
Положення зазначеної статті Закону неконституційними не визнавалось, а тому, дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, у 2006 році є правомірними, оскільки він керувався останнім у часі нормативно-правовим актом -Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2007 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 09.07.07 рішення Конституційним Судом України.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.06 з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням ст. 111 вказаного Закону, підвищення до пенсії у 2007 році або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі - Рішення КСУ), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року №489.
Крім того, згідно Рішення КСУ визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А тому, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, позивач має право у 2007 році на підвищення своєї пенсії (соціальну допомогу) на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, у 2007 році в період часу з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. є правомірними, оскільки він керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2008 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 22.05.08 рішення Конституційним Судом України.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які вступили в законну силу 01.01.2008 року. Відтоді дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового забезпечення, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни (тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/08 від 22.05.2008 року положення вказаної статті визнано неконституційними, а тому втратило чинність з часу проголошення вказаного рішення, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що саме з 22.05.2008 року позивач має право на щомісячну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом із тим, позивачем пропущено річний строк для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не наполягав на застосуванні строку звернення позивачем до суду, та й суд першої інстанції не знайшов підстав для застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України що регулюють питання, пов’язані зі строками звернення до суду, так як вважає, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком у 2007 році за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та у 2008 році за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку колегії суддів, положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст.4,8-10,160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2009 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І. Цвіркун
Повний текст ухвали від 08 червня 2010 року