КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1133/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції Федчук В.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу Держкомзему у Немирівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до відділу земельних ресурсів у Немирівському районі про стягнення санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відділу земельних ресурсів у Немирівському районі про стягнення санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року позов задоволено.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам по справі та допущені порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просить скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, 04.09.2008 року працівниками позивача проведено перевірку відповідача з питань додержання державної дисципліни цін щодо застосування тарифів на земельно-кадастрові роботи та послуги відповідно прейскуранта «Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затвердженого спільним наказом Держкомзем України, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України від 15.06.2001 року № 97/298/124, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року (із змінами та доповненнями від 24.12.2001 року № 213/593/319 та від 18.06.2002 року (далі – Наказ) за період з вересня 2007 року по липень 2008 року.
Даним актом зафіксовано, що за вказаний період відповідачем здійснювалось стягнення плати за послугу «виготовлення проекту розпорядження (рішення)» в розмірі: фізичні особи – 17 грн., юридичні особи – 25 грн., а саме за період з 01.09.2007 року по 01.09.2008 року відділом земельних ресурсів підготовлено проекти рішень Немирівської РДА дозвільного характеру, за дану послугу здійснено оплату на загальну суму 5 597,00 грн. Також відповідачем при відчужені та переоформлені сертифікатів на право на земельну ділянку частку (пай) додатково стягувалась плата за послугу «реєстрація сертифіката» вартістю 5,00 грн., тому за період з 28.01.2008 року 01.09.2008 року відповідачем було отримано кошти за дану послуг на загальну суму 930,00 грн. Зазначені платні послуги, які стягувались відділом земельних ресурсів у Немирівському районі Вінницької області «виготовлення проекту розпорядження (рішення)» та «реєстрація сертифіката» не передбачені вищевказаним Наказом, тобто стягнення коштів за надання таких послуг є безпідставним.
Вказані обставини також підтверджуються наявними доказами в матеріалах справи, а саме копіями виписаних рахунків за послуги, які надавались відповідачем та копіями банківських квитанцій про оплату.
На підставі зазначеного акта перевірки заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами прийнято рішення № ІЦ-02-12/78 від 08.11.2008 року про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної.дисципліни цін в розмірі 200 % штрафу від суми необгрунтовано отриманих коштів на загальну суму 19 581,00 грн.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідуюче.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами у 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірнимком рішення.
Так як претензія позивача № ІЦ-01-15-2/1799 від 15.09.2008 року щодо погашення відповідачем застосованих до нього санкцій за виявлені порушення останнім залишена без реагування, тому судова колегія може погодитись з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнути з відповідача кошти в розмірі 19 581,00 грн. на підставі рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 08.09.2008 року № ІЦ-02-12/78 на користь Державного бюджету України.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділу Держкомзему у Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун