КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-8524/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції Соломко І.І.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Авто» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Авто» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання незаконним наказу в частині визнання ліцензії недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання незаконним наказ відповідача № 115Л від 16.12.2008 року в частині визнання недійсною ліцензії серії АВ № 294149.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам по справі та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з постановленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач здійснює нерегулярні перевезення пасажирів відповідно до ліцензії серії АВ № 294149, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України, терміном дії з 25.11.2006 року по 24.11.2011 року. Так, 06.02.2008 року позивачем проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, з підстав зміни місцезнаходження юридичної особи. Юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю зазначена: місто Чернігів, проспект Перемоги, 95 «а», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, серія АОО, № 581132.
Відповідач повідомив позивача про проведення перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезенням пасажирів та вантажів автомобільним транспортом своїм листом, який направлявся позивачу рекомендованою кореспонденцією 07.10.2004 року за вих. № 1797/08 за адресою: місто Чернігів, вул. Незалежності, буд. 72, кв. 8 та отримано позивачем 09.10.2008 року. Перевірка була призначена на 22.10.2008 року о 9:00 год., однак, у зазначений час планова перевірка не відбулась, оскільки ТОВ «Партнер-Авто» за вище вказаною юридичною адресою не знаходилось.
Позивач з 06.02.2008 року змінив місцезнаходження і був зареєстрований за юридичною адресою: місто Чернігів, проспект Перемоги, 95 «а», про що орган ліцензування у встановлений законом строк про зміну адреси не повідомив, чим порушив ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», тому за порушення та на виконання наказу від 23.11.2008 року № 227 територіальним управлінням Головної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області листом від 11.12.2008 року за вих. № 2295/08 на адресу Головної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України направлено відомості щодо визнання недійсною ліцензії серії АВ № 294149, виданої ТОВ «Партиер-Авто».
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Згідно з п. 2 ч. ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для переоформлення ліцензії є зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи – підприємця;
Відповідно до частин 2, 3 та 10 ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» у разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов’язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Положенням частин 1, 8 та 9 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.
Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи оспорюваний наказ від 16.12.2008 року № 115Л Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений ліцензійним законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», тому підстав для визнання незаконним оспорюваного наказу відповідача у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Авто» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун