Судове рішення 2а-3420/09/2670 від 13.09.2010

Судове рішення #10024863

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3420/09/2670 Головуючий у 1 інстанції Арсірій Р.О. Суддя доповідач Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої:

Суддів:

при секретарі: Вівдиченко Н.М.

Літвіної Н.М.

Ситникова О.Ф.

Демченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2009 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про зобов’язання вчинити певні дії щодо проведення перевірки бездіяльності начальника Трускавецького МВ УМВС України у Львівській області.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно позовні вимоги задовольнити.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернулася з заявою до Міністра внутрішніх справ України про проведення службової перевірки працівників Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області. Заява була зареєстрована 12.02.2009, реєстраційний індекс Г-567.

23.02.09 Міністром була надана відповідь позивачці, в якій зазначено, що викладені у її зверненні відомості стосуються неправомірних дій працівників міліції ГУ МВС України у Львівській області та неналежного розгляду її заяв працівниками СВБ ГУ БОЗ МВС України неодноразово перевірялися, а порушені в них питання були вирішені по суті.

23.02.2009 Міністром внутрішніх справ України було затверджено висновок службової перевірки за зверненням позивача, в якому зазначено про закінчення проведення службової перевірки з підстав ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що заяву позивача відповідач розглянув у встановлений термін і відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» на орган, відповідальний за розгляд звернення громадян, покладено обов’язок розглянути звернення громадянина відповідно до вимог та принципів, закріплених у зазначеному законі.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що орган чи посадова особа до якої звертаються з вимогою не зобов’язані надавати певну відповідь, яку вимагає заявник, оскільки останнє не передбачено Законом України «Про звернення громадян».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком рішення суду першої інстанції та додатково зазначає, що згідно висновку МВС України за підписом Міністра ВМС України Луценка Ю.В. «про службову перевірку за зверненням громадянки ОСОБА_5.» остання повідомлялась Міністерством про прийняте рішення за результатами зазначеної перевірки.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі звернення позивача, прокуратурою м. Трускавець в порушенні кримінальної справи відносно працівника міліції Трускавецького МВ ГУ МВС України в Львівській області Кирчея І.В. відмовлено на підставі 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. Постанова прокуратури м. Трускавця є чинна та станом на сьогоднішній день не оскаржена, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач отримала повну та вичерпну інформацію щодо розгляду її скарг відносно працівника міліції Трускавецького МВ ГУМВС України в Львівській області Кирчея І.В. перевірками встановлено, що в діях останнього не вбачається складу злочину про що повідомлено позивача відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази по справі в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2009 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України.

Головуюча: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Літвіна Н.М.

Ситников О.Ф.

Повний текст ухвали виготовлений 22 червня 2010 року.