КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-9296/08 /2570 Головуючий у І інстанції – Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова (далі відповідач) нарахувати на її користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2006-2007 рік, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням на 30% від мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволеню, а постанову суду слід змінити з таких підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині періоду стягнення підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням та перебуває на обліку у відповідача.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Кабінет Міністрів України, розробляючи проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", спочатку вніс пропозиції про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а потім, оскільки бюджет у першому півріччі був виконаний, вніс пропозицію про відновлення та поетапне виконання вказаної норми Закону.
Отже, виконання положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення на 30 відсотків пенсії громадян, на яких поширюється дія цього Закону, була пов'язана з реальними бюджетними можливостями України й з урахуванням наявності фінансових ресурсів.
Таким чином, суд правильно послались на ці обставини й вказав на те, що права позивача на отримання підвищеної пенсії за 2006 рік порушені не були, а відповідач не допустив неправомірної бездіяльності.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії з 09.07.2007 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Однак при винесені рішення до спірних правовідношень не вірно було застосовано положення ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як на цьому наполягав відповідач.
Так частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом 01 грудня 2008 року.
Таким чином постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова – задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року змінити .
Пункт 2 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ч.1 ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І. Цвіркун
Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2010 року
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-9296/08 /2570 Головуючий у І інстанції – Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
23 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу,-
Керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова – задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року змінити .
Пункт 2 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ч.1 ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І. Цвіркун