Справа №1-34 2007 р.
ВИРОК
Ім'ям України
6 червня 2007 р. Яготинський районний суд
Київської області
В складі головуючого КОЩІЯ М.Н.
при секретарі ТВЕРДОХЛІБ Г.М., КОВРЯК Л.А.
адвоката ОСОБА_1. потерпілої ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, розведеної, інваліда 2 групи, не судимої, в злочині, передбаченому ст. 125 ч.2 КК України.
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, одруженої, пенсіонерки, не судимої,
в злочині, передбаченому ст. 126 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
3 березня 2006 року біля 12 год. ОСОБА_3, що знаходилася на привокзальній площі ст. Яготин під час сварки , що виникла на грунті особистих неприязнених відносин з ОСОБА_2 вдарила пляшечкою з під ліків по голові потерпілої, що спричинило забійну рану лівої тім"яної ділянки волосистої частини голови , що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров"я.
ОСОБА_4. потерпілою обвинувачується в тому , що в момент сваркиОСОБА_2 з ОСОБА_3на грунті особистих неприязнених відносин нанесла декілька ударів руками та ногами по різних частинах тіла, що завдало фізичного болю потерпілій.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3та ОСОБА_4. вини не визнали та показали:
ОСОБА_3, що вона на привокзальній площі ст. Яготин торгувала пиріжками домашньої випічки. Пиріжками також торгувала і ОСОБА_2
З березня 2006 року вона знаходилася на привокзальній площі, в цей час біля 12 год. сюди ж на велосипеді приїхала і ОСОБА_2 яка зупинилася, та поряд з нею поставила дві сумки з пиріжками.
Вона зробилаОСОБА_2 зауваження, на яке та не зреагувала та повела ставити велосипед біля огорожі. Ногою вона відсунула сумку з пиріжками, яка стояла біля неї, в цей час вона відчула поштовх в спину, від якого впала, а коли підвелася то до неї підскочила ОСОБА_2, та схопила рукою за платок біля її горла, другою рукою
намагалася вдарити її. У відповідь на це вона схопила ОСОБА_2 за волосся та утримувала її на відстані, не даючи останній дотягнутися до її обличчя. Почувши крик до них підбігла її сестра ОСОБА_4. яка почала рознімати їх, відтягувала її руку та рукуОСОБА_2 від її горла , просила, щоб вони припинили сварку. ОСОБА_2 відпустила її, вдарила кулаком ОСОБА_4. по голові та штовхнула останню ногою.
Після чого ОСОБА_2 схопила пластмасовий ящик, який стояв поряд, підняла його у себе над головою, намагаючись ударити її, але не зробила цього, так як жінки, які знаходилися поряд почали соромити їх. Поставивши ящик, ОСОБА_2 пішла в сторону перону ст. Яготин. Пізніше вона з сестрою також пішли до лінійного пункту міліції ст.Яготин, де знаходилася і ОСОБА_2 , де пояснили працівнику міліції ,що сталося.
Винною себе не визнає тому, що в її руках пляшечки від ліків не було, можливо потерпіла спричинила собі тілесні ушкодження сама, в той момент, коли піднімала ящик у себе над головою, намагаючись її вдарити.
Підсудна ОСОБА_4. показала, що 3 березня 2006 року в обідню пору вона прийшла на вокзал ст. Яготин купити молочні продукти.
По дорозі до вокзалу її обігнала ОСОБА_2 , яка їхала на велосипеді з двома сумками. Коли вона прийшла на привокзальну площу, то побачила, що ОСОБА_2 двома руками штовхнула ОСОБА_3 в спину, від чого та впала на асфальт. Коли сестра піднялася, то ОСОБА_2 схопила руками її за шию, а ОСОБА_3- схопила рукою потерпілу за волосся.
Вона підбігла до них, почала розбороняти їх, хапала за руки як сестру так і потерпілу, але ОСОБА_2 не била. Залишивши ОСОБА_3, ОСОБА_2 схопила пластмасовий ящик те замахнулася ним на ОСОБА_3, але не вдарила останню, так як присутні стали на неї кричати. Залишивши ящик, потерпіла пішла в напрямку перону ст. Яготин.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_3 своєї в скоєному злочині не визнає її вину доведено показами потерпілої, свідків, іншими доказами, зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні.
Суд також вважає, що вина підсудної ОСОБА_4. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 126 ч.1 КК України в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що між нею та підсудніми тривалий час існують неприязнені відносини. З березня 2006 рорку після 12 год. вона велосипедом приїхала на привокзальну площу ст.Яготин де мала намір торгувати пиріжками домашньої випічки. Вона поставила сумки з пиріжками в тому ж ряду, де вже продавала пиріжки ОСОБА_3, а сама повела велосипед до огорожі. Коли вона ставила сумки , то ОСОБА_3попередила її, щоб не ставала торгувати поряд з нею, на що вона не відреагувала. Коли вона ставила велосипед, то до неї підійшла ОСОБА_3, яка лівою рукою зірвала у неї з голови в"язану шапку, а правою рукою, в якій у неї була пляшечка з під ліків, вдарила її в ліву частину голови. Вона розвернулася до ОСОБА_3, а та відступила від неї, перечепилася за ящик і впала на асфальт.
Вона нагнулася, щоб відсунути ящик, який стояв біля неї, в цей час почула, що її хтось схопив за капюшон куртки, в яку вона була одягнена. Вона оглянулася, побачила, щол це була ОСОБА_4., яка рукою почала наносити їй удари в різні частини тіла. В цей час з асфальту піднялася і ОСОБА_3, яка приєдналася до ОСОБА_4., разом вони почали наносити їй удари руками та ногами по різних частинах тіла. В цей час присутні жінки кричали на них, вона зуміла від них вирватися та побігла до лінійного відділу міліції, де їй була надана перша допомога, так як з рани на голові у неї йшла кров.
До неї прийшов чоловік, з яким вона на попутному автомобілі доїхали до Яготинського райвідділу міліції, а після цього вона звернулася до районної лікарні, де їй була надана медична допомога.
Свідок ОСОБА_4- начальник лінійного пункту міліції на ст.Яготин показав, що 3 березня 2006 року в лінійний пункт міліції прийшла ОСОБА_2 яка скаржилася, що їй розбила голову ОСОБА_3На голові у потерпілої була рана, куртка була в крові. Він послав міліціонера до ОСОБА_3, але в цей час вона прийшла сама з ОСОБА_4. Вони були збуджені, хтось з них сказав, побачивши ОСОБА_2:-„Ти своє отримала". Він роз"яснив, що потерпілій необхідно звернутися до Яготинського райвідділу міліції, швидкої допомоги він не викликав, так як ОСОБА_2 сказала, що вона зв"яжиться з чоловіком , який і повезе її до лікарні.
Свідок ОСОБА_5 показав, що його дружина постійно скаржиться на неправильну поведінку з боку ОСОБА_3 3 березня 2006 року в обідню перерву його співробітники сказали, що його дружина побита сидить на лавочці біля лінійного пункту міліції. Коли він прийшов туди, то дружина поскаржилася , що її побила ОСОБА_3, на голові у неї була рана, з якої йшла кров. Він зібрав велосипед та сумки дружини, залишив все це на роботі, а сам зупинив попутний автомобіль, водій якого погодився довести його з дружиною до райвідділу міліції, де дружині видали направлення до лікарні, після чого вони поїхали до лікарні, де дружині була надана медична допомога.
Свідок ОСОБА_6 показала, що в один з днів березня минулого року вона поверталася з м.Києва, де в той час працювала, на привокзальній площі ст.Яготин вона зустріла сво. сусідку ОСОБА_3, яка торгувала пиріжками. Поки не було автобуса, вона стояла з ОСОБА_3, розмовляючи про свох справи.
В цей час на велосипеді з двома сумками під"їхала ОСОБА_2 яка поставила свої сумки біля ОСОБА_3, на що та сказала, щоб вона цього не робила, так як вони знову будуть лаятися. У відповідь ОСОБА_2 вилаялася на адресу ОСОБА_3 та повела ставити велосипед.
Поставивши велосипед потерпіла штовхнула ОСОБА_3 від чого та впала на асфальт , а коли піднялася, то вони схопили одна одну за коси, а вей час до них підбігла ОСОБА_4. яка почала їх розтягувати , і яку ОСОБА_2 також пхнула, від чого та впала , а ОСОБА_2 схопила пластмасовий ящик, замахнулась на ОСОБА_3, але в цей час підняли крик присутні, тоді потерпіла кинула ящик на асфальт і кудись пішла.
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона працювала в кіоску, що розташований на привокзальній площі ст.Яготин, продавала газети. В один з днів березня 2006 року вона
почула крики і вийшла з кіоску. Вона побачила, що ОСОБА_3та її сестра ОСОБА_4. били ОСОБА_2 руками в різні частини тіла, ОСОБА_3схопила потерпілу за волосся, била її ящиком по голові. Вона почала робити їм зауваження і ті відпустили потерпілу, після чого та пішла в міліцію, а ОСОБА_3почала викидати з сумкиОСОБА_2 пиріжки на асфальт.
СвідокОСОБА_8 показала, що вона також продає пиріжки на вокзалі. В той день, коли це сталося ОСОБА_3продавала пиріжки, стояла неподалік від газетного кіоску. Пізніше до них приїхала ОСОБА_2 яка поставила сумки неподалік від сумки ОСОБА_3, в зв"язку з чим між ними виникла сварка. Вона бачила, як ОСОБА_3викидала пиріжки з сумки потерпілої на асфальт, але щоб вона нт ОСОБА_2 билися, вона не бачила.
СвідокОСОБА_9 показав, що він знаходився на вокзалі станції Яготин, чекав автобуса . Він почув крики від газетного кіоску і побачив, як дві жінки били ОСОБА_2
СвідокОСОБА_10 показала, що в один з днів березня минулого року вона знаходилася по своїх справах на ст. Яготин. ОСОБА_3продавала на привокзальній площі пиріжки, в цей час сюди ж приїхала і ОСОБА_2 яка поставила сумки недалеко від ОСОБА_3, а коли між ними виникла сварка, вона почала тягати одна одну за одяг, а потім хтось з них схопив ящик. Вона кинулася розбороняти ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в котроїсь з них вирвала з рук ящик.
Свідок ОСОБА_11 показав, що до нього на прийом звернулася ОСОБА_2 , у якої він виявив забійну рану тімяної частини голови. Він надав потерпілій допомогу та направив до невропатолога, в зв"язку з тим, що була підозра на струс головного мозку.
Свідок ОСОБА_12 показав, що підсудні та потерпіла постійно конфліктували, про це йому відомо як бувшому дільничому інспектору.
В березні минулого року він отримав заявуОСОБА_2 про те, що вона була побита ОСОБА_3та її сестрою. По результатах перевірки скарги було відмовлено в порушенні кримінальної справи та рекомендовано звернутися до суду.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13, що ним були дані на попередньому судовому засіданні (а.с.125) вбачається, що весною 2006 року він підвозив ОСОБА_2 та її чоловіка до Яготинського районного відділу ГУ МВС України в Київській області та до лікарні. Потерпіла трималася рукою за голову, одяг її був в крові.
З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_14, даних нею на попередньому судовому засіданні (а.с. 136, 137) вбачається, що весною 2006 року до неї в кіоск зайшла ОСОБА_11, яка сказала, що їй дуже погано, попросила покликати сестру, що вона й зробила. ОСОБА_3придбала ліки, та на таксі відвезла ОСОБА_11. додому.
Свідок ОСОБА_15 негативно охарактеризувала поведінку підсудної ОСОБА_3
З висновку судово-медичного експерта (а.с. 92) вбачається, що уОСОБА_2 виявлена забійна рана лівої тім"яної ділянки волосистої частини голови, яка виникла від прямого удару тупим предметом і не могла виникнути від падіння з висоти власного зросту, рана волосистої частини голови могла виникнути від удару пляшечкою від ліків.
Дане ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою короткочасний розлад здоров"я.
Адміністративними матеріалами за 2006 p., дослідженими в судовому засіданні вбачається, що згідно постанови судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2 березня 2006 року притягнуті до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбачених ст. 160 ч.1 КУпАП.
З відмовного матеріала № 207 вбачається, що ОСОБА_2 звернулася з усною заявою до Яготинського районного відділу ГУ МВС України в Київській області 4 березня 2006 року на неправомірні дії ОСОБА_3, в результаті перевірки даної заяви було відмовлено в порушення кримінальної справи та рекомендовано звернутися до районного суду.
Таким чином, з врахуванням всіх доказів, зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні вина підсудної ОСОБА_3 в скоєнні злочину доведена, дії її за ст. 125 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, так як вона на грунті особистих неприязнених відносин з мотиву помсти спричинила потерпілійОСОБА_2 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
При цьому суд критично відноситься до показань підсудної ОСОБА_3 в тій частині, що вона не наносила потерпілій удару по голові, в результаті чого у неї виникла забійна рана, так як це спростовується показами потерпілої в тій частині, що в той момент, коли вона ставила велосипед, ОСОБА_3 зірвала у неї з голови в"язану шапку та нанесла їй рукою, в якій знаходилася пляшечка з під ліків їй удар по голові, показами свідка ОСОБА_4, який надавав потерпілійОСОБА_2 першу допомогу, та бачив забійну рану та кров на одязі потерпілої, показами свідка ОСОБА_11 який надавав потерпілій медичну допомогу та обробляв рану, висновком судово- медичної експертизи, з якої вбачається, що у потерпшоїОСОБА_2 виявлені ушкодження, що відносяться до 3 березня 2006 року і є легким тілесним ушкодженням , що потягло за собою короткочасний розлад здоров"я.
Даний висновок спростовує також і покази підсудної ОСОБА_3 в тій частині, що потерпіла могла спричинити собі тілесні ушкодження в той момент, коли підняла над головою пластмасовий ящик, бо як видно з висновку , ушкодження уОСОБА_2 не могло бути спричинено пластмасовим ящиком власними руками.
Приведені вище показання підсудної ОСОБА_3 суд розцінює як такі, що направлені на уникнення відповідальності за скоєне і є одним з способів непродуманого захисту, яке обрала підсудна.
Суд також критично відноситься до показів свідка ОСОБА_6 в тій частині, що ОСОБА_3не наносила удару по голові потерпілої, так як вони спростовуються іншими доказами, перевіреними в судовому засіданні та враховуючи ту обставину, що вона є сусідкою підсудної ОСОБА_3, і вони тривалий час підтримують
дружні відносини, дані показання свідка ОСОБА_6 суд розцінює як бажання останньої дати можливість ОСОБА_3уникнути покарання за скоєне.
Що стосується показазів потерпілоїОСОБА_2 в тій частині, що підсудна ОСОБА_4. била її по різних частинах тіла, що завдало їй фізичного болю, то суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували показання потерпілої.
Підсудна ОСОБА_4. не заперечує, що вона розбороняла ОСОБА_3 та ОСОБА_2, допитані в судовому засіданні свідки, крім свідківОСОБА_9 та ОСОБА_7 не підтвердили факту нанесення побоївОСОБА_2 підсудною ОСОБА_4.
Зокрема, свідок ОСОБА_4показав, що коли ОСОБА_2 звернулася до нього за допомогою, то скаржилася, що її побила ОСОБА_3, про ОСОБА_4. мова не йшла.
Як видно з протоколу усної заяви, що знаходиться в відмовному матеріалі 4 березня 2006 року ОСОБА_2 скаржилась на те, що 3 березня 2006 року її побила ОСОБА_3і не назвала інших осіб.
Що стосується показань свідкаОСОБА_16про те, що він бачив, як ОСОБА_4. тримала за капюшон куртки ОСОБА_2 та наносила їй руками та ногами удари по різних частинах тіла, то суд критично відноситься до їх змісту, так як даний свідок є родичем потерпілої, згідно копії табелю обліку робочого часу по Лемешівській ЗОШ за березень 2006 року 3 березня 2006 року він знаходився на роботі.
Крім того визиває подив і поведінка ОСОБА_16, в даній ситуації, -стверджуючи, що він бачив як била його тітку - ОСОБА_2 він не прийшов на допомогу.
Все вищенаведене не дає підстав суду вважати показання свідкаОСОБА_16об"єктивним та покладеними їх в основу вироку.
Суд також критично відноситься до показань свідка ОСОБА_7 в тій частині, що вона бачила, як ОСОБА_4. била потерпілу.
її показання в судовому засіданні носять неконкретний характер, зокрема вона стверджувала, що ОСОБА_3била потерпілу ящиком по голові, що спростовується показаннями самої потерпілої, вона не заперечувала, що з ОСОБА_3перебуває в неприязнених відносинах, що поясняє таку її поведінку .
Таким чином суд вважає, що в судовому засіданні не добуто доказів, які б достовірно стверджували про скоєння ОСОБА_4. інкримінованого їй злочину, а навпаки, вона своїми діями намагалася припинити неправомірну поведінку ОСОБА_3, тому її за ст. 126 ч.1 КК України необхідно виправдайте в зв"язку з недоведеністю її вини у вчинені злочину.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудної, яка раніше до кримінальної відповідальності не
притягувалася, по місцю проживання характериузється позитивно, а враховуючи як обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину те, що вона має похилий вік, є інвалідом 2 групи, має урядову нагороду суд вважає за можливе застосувати щодо неї ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м"якого виду покарання, не зазанченого в санкції ст. 126 ч.1 КК України - штрафу.
Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди у ОСОБА_3 в судовому засіданні доведені та підлягають до повного задоволення.
Що стосується стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 , то суд вважає, що вона своїми непрвомірними діями спричинила потерпілій фізичні та моральні страждання, що дає підстави суду вважати, що їй було заподіяно моральну шкоду, але враховуючи ступінь тяжкості фізичних та моральних страждань, матеріальний стан підсудної, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.
Позовні вимоги потерпілої до ОСОБА_4. про стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною за ст. 125 ч.2 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України піддати її штрафу в сумі 510 (п"ятсот десять ) грн. в доход держави.
ОСОБА_4 за ст. 126 ч.1 КК України виправдати за недоведеністю її вини в скоєнні злочину.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 92 (дев"яносто дві) грн. 55 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 500 ( п"ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позовних вимогОСОБА_2 до ОСОБА_4. про стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.
Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.