КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-40/09 Головуючий у 1-й інстанції Марущак Н.М.

Суддя доповідач Заяць В.С.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року                                                           м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Суддів:    

        Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 13 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої щорічної грошової допомоги до             5 травня як інваліду війни ІІ-ї групи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до УПСЗН Ставищенської РДА Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2008 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 13.04.2009 року позов задоволено, стягнуто з управління праці і соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_4 3 448,00 (три тисячі чотириста вісім) гриаень невиплачених сум щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2-ї групи за 2008 рік.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову  суду необхідно скасувати з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є ветераном війни, інвалідом другої групи, що підтверджується копією відповідного посвідчення, тому має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, який визначений ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана допомога отримувалась позивачем у 2008 році в сумі 400,00 грн., тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритетності законів над нормативно-правовими актами, при цьому посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними положення деяких статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», тому прийшов до висновку про можливість стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі 3448 грн.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема статтю зазначеного Закону, якою зупинено дію ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на              2008 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня в квітні 2008 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області задовольнити.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 13 квітня 2009 року скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

      Головуючий суддя:

Судді:    

        _____________________В.С. Заяць

_____________________Г.В. Земляна

_____________________Ю.І. Цвіркун