КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-268/09                                                 Головуючий у І інстанції – Соколик О.В.

                                                                                                           Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          30 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                          Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.

                                           при секретарі            Дехтяренко А.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу   Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом про визнання неправомірної відмови  Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області  (далі відповідач) щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, зобов’язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2006-2008 рік, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою  Варвинського районного суду Чернігівської області  позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної допомоги позивачу, як дитині війни, зобов’язано відповідача  перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням на 30% від мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач   подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині  постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволеню, а постанову суду слід змінити з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

         Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині періоду стягнення підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з наступного.

        Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується  відповідним посвідченням та перебуває на обліку у відповідача.

         Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Кабінет Міністрів України, розробляючи проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", спочатку вніс пропозиції про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а потім, оскільки бюджет у першому півріччі був виконаний, вніс пропозицію про відновлення та поетапне виконання вказаної норми Закону.

      Отже, виконання положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення на 30 відсотків пенсії громадян, на яких поширюється дія цього Закону, була пов'язана з реальними бюджетними можливостями України й з урахуванням наявності фінансових ресурсів.

      Таким чином, суд правильно послались на ці обставини й вказав на те, що права позивача на отримання підвищеної пенсії за 2006 рік порушені не були, а відповідач не допустив неправомірної бездіяльності.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавок, встановленої для учасників війни.  

Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та у рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

З урахуванням зазначеного, Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зміни редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнаний неконституційним.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.08.2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який з 09 липня 2007 року втратив чинність та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якій з 22 травня 2008 року втратив чинність.

Однак при винесені рішення до спірних правовідношень не вірно було застосовано положення ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як на цьому наполягав відповідач.

Так частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду з річним пропуском такого звернення. Відповідно до положень ст. 100 КАС України пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом 24 лютого 2009 року.

Таким чином постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим  законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.    

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207,  254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

       Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області – задовольнити частково.  

      Постанову  Варвинського районного суду Чернігівської області змінити .

      Пункт 2,3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

 «Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо не нарахування та  не виплати  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни ОСОБА_2 відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

       Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії та виплату щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з урахуванням проведених виплат».

         В іншій частині постанову  Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2009 року  залишити без змін.

        Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.

Головуючий суддя :                                                              Г.В.Земляна

Судді:                                                                                     В.С. Заяць

                                                                                                 Ю.І. Цвіркун

Повний текст постанови виготовлений 02 липня 2010року.

                     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-268/09                                                 Головуючий у І інстанції – Соколик О.В.

                                                                                                           Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                            (вступна та резолютивна частина)

          30 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                          Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.

                                           при секретарі            Дехтяренко А.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу   Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

    Керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207,  254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

       Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області – задовольнити частково.  

      Постанову  Варвинського районного суду Чернігівської області змінити .

      Пункт 2,3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

 «Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо не нарахування та  не виплати  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни ОСОБА_2 відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

       Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії та виплату щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з урахуванням проведених виплат».

         В іншій частині постанову  Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2009 року  залишити без змін.

        Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.

Головуючий суддя :                                                              Г.В.Земляна

Судді:                                                                                     В.С. Заяць

                                                                                                 Ю.І. Цвіркун