КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 9/730 (2а-14170/08) Головуючий у 1-й інстанції Кротюк О.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і Ко» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009532304 від 14.10.2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009532304 від 14.10.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2009 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009532304 від 14.10.2008 року.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками державної податкової адміністрації у Солом’янському районі м. Києва було проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулявання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт перевірки від 19.09.2008 року.
Перевіркою встановлено, що в приміщенні залу гральних автоматів знаходиться 20 гральних автоматів, які не фіскалізовані, тобто не переведені у фіскальний режим роботи, не опломбовані та не зареєстровані в органах державної податкової служби.
На підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м Києва було прийнято оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009532304 від 14.10.2008 року на суму 6 800,00 грн.
Аналізуючи вказані обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність відповідачем правомірності оспорюваного повідомлення-рішення, тому вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проте, судова колегія не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих – послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Положенням ст. 13 Закону України передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальниї функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 121 від 07.02.2001 року «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (зі змінами та доповненнями) Міністерство промислової політики зобов’язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів, що вже діють, та згідно встановлених термінів переведення суб’єктів підприємницька діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування реєстраторів розрахункових операцій використання гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.
Пунктом 2 постанови КМ України від 07.02.2001 року № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Таким чином, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал» суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему. З цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об’єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин. При цьому суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому підстав для визнання неправомірним оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача у апеляційного суду немає.
Висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, тому оскаржуване рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун