КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-4896/09/1003 Головуючий у 1 інстанції Закаблук О.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 27 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до УПФ України в Білоцерківському районі Київської області про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду та зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період 2006-2008 рр.
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 27.03.2009 року позов задоволено частково, визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі в частині не нарахування щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_4 в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_4 згідно вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для особи яка втратила працездатність ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік » за період з 19.12.2007 року по 31.12.2007 року та з розміру прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність, який встановлений ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за період з 01.01.2008 року щомісячно до 31.12.2008 року.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що бездіяльність відповідача щодо перерахунку підвищення пенсійного забезпечення позивача є неправомірною, такою, що суперечить вимогам Закону, який підлягає застосуванню при визначенні розміру підвищення на час звернення, а саме, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", так як станом на 09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України положення п. 12 ст. 71 з врахуванням ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення виплати підвищення до пенсійного забезпечення дітям війни, до яких відноситься і позивач, визнано неконституційним, атому при нарахуванні підвищення до пенсії позивача слід було застосовувати вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни'" від 18.04.2004 року № 2195-1У, а не положення ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", яким звужено зміст та обсяг прав позивача. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині проведення перерахунку додаткового пенсійного забезпечення позивача за період з 19.12.2007 року по 31.12.2007 року підлягають задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 19.12.2008 року.
Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог з приводу стягнення державної соціальної допомоги «дітям війни» за 2008 рік, то суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними деякі статті та положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема ті норми, що скасовували або змінювали ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому дійшов висновку щодо неправомірності дій відповідача по невиплаті позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, при цьому застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30 % надбавки до пенсії за 2007 – 2008 роки підлягають задоволенню частково за період з 19.12.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки позивачем без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення статті 100 КАС України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне:
Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення п. 12 ст. 71 з врахуванням статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення виплати підвищення до пенсійного забезпечення дітям війни, до яких відноситься і позивач, визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп також визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ про «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Крім того, зазначеними Рішеннями КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Однак, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості зобов’язати відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За таких умов постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Згідно з вимогами п. 4 частини 1 статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по пенсійній виплаті за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 27 березня 2009 року в частині задоволених позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ Ю.І. Цвіркун