КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 червня 2010 року                             м. Київ

Головуючого судді                 Ситникова О.Ф.

   Суддів:                     Вівдиченко Т.Р.

Хрімлі О.Г.

розглянувши  в порядку письмового провадження  в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова про зобов’язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 – 2008 роки в сумі 4471 грн.20 коп.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати  справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції  може  розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з’ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що слід  визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова по виплаті позивачу доплати до пенсії в період з травня по грудень 2008 року включно, в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова здійснити перерахунок розміру доплати до пенсії ОСОБА_3 за період з травня по грудень 2008 року включно, та виплатити їй заборгованість за відрахуванням вже сплаченої суми, в той час, коли  ці дії  слід вчинити  за період  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, копію якого долучено до справи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Її дію  відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року , яким виключено пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007)   були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№489-V від 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону,  дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195 - IV від 18.11.2004р.),   згідно з якою  дітям війни пенсії  або  щомісячне  грошове  утримання  чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім цього, пунктом 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції. За цією редакцією дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу 11 зазначеного Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).

За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають  чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх  неконституційність. Про це також вказано в п. 5 рішення Конституційного Суд України від 22.05.2008 № 10-рп/2008р.

З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а поважність причин пропуску цього строку позивачем не підтверджено, колегія суддів вважає слід застосувати наслідки, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, за 2006-2007 р.р., не вважаючи поважною причину пропуску звернення позивача  до суду з адміністративним позовом,  та відмовити позивачу в позові  у зв’язку з необґрунтованістю  вимог та пропуском строку звернення до суду.

    При цьому колегія суддів зазначає, що з п.3 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України  від 03.10.1997 р. №4-зп  вбачається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас  врегульована  однопредметними нормативними правовими актами  однакової сили, які за змістом  суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному  регулюють   конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення  спорів у цих відносинах  суди  повинні  застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка  прийнята пізніше.

Отже, на період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв Закон України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції від 28 грудня 2007 року, який істотно звужує обсяг прав, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV від 09.07.2003 р.) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у даному випадку  є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№ 489-V від 19.12.2006 р.), статтею 62  якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік, та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 58  якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік.

З урахуванням вищенаведеного дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова щодо відмови в перерахунку позивачу підвищення  пенсії на 30%  мінімальної  пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» в  період з 22.05.2008 по 31.12.2008 є  протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія судів  вважає,  що апеляційну скаргу  необхідно  задовольнити частково, постанову Городянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2009 року слід скасувати, прийняти нову постанову,  так як неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, призвело до неправильного  вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова щодо невиплати в повному обсязі підвищення пенсії ОСОБА_3 в період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.

Головуючий суддя:         _________________     Ситников О.Ф.

        Судді:         _________________     Вівдиченко Т.Р.

                __________________        Хрімлі О.Г.