Справа №2-2013/10

                                                        РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 червня 2010 року                                                        

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення матерільної, моральної шкоди, -

                                                                         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення 1648 грн. матеріальної, 2000 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач в обгрунтування своїх позовнних вимог посилається на те, що в зв’язку з обривом тролейбусної лінії було розбито вітрове скло його автомобіля. Шкода нанесена джерелом підвищеної небезпеки і відповідач по справі як орган, який здійснює нагляд за безпечністю ліній повинен відшкодувати понесений розмір матеріальної та завданої моральної шкоди. Однак, в добровільному порядку матеріальна шкода не сплачена, що змусило його звернутися до суду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає та зазначає, що після повідомлення про поломку тролейбусної лінії були вжиті всі необхідні дії для попередження громадян та недопущення наїзду на проводи лінії інших транспортних засобів. Однак, позивач, в порушення Правил дорожнього руху, проігнорувавши вимоги працівників міліції, не дотримавшись безпечного інтервалу під час об’їзду перешкоди в’їхав на обвисаючий провід контактної мережі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що позовні висновку слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.12.2009р. в ході проведеної перевірки встановлено, що у власності гр. ОСОБА_1 є автомобіль марки «Мерседес», д/н НОМЕР_1. Даним автомобілем ОСОБА_1 19.12.2009р. близько 05 год. 40 хв., рухаючись по вул. Живова в м. Тернополі неподалік автовокзалу побачив, що невідомий предмет впав на лобове скло його автомобіля, чим спричинив його пошкодження. Зупинившись він помітив, що тролейбусна лінія обірвалась, а частина лінії зачепила його автомобіль.

Згідно поданого відповідачем заперечення свідчить, що 19 грудня 2009 року о  05 год. 10 хв. у зв’язку з складними погодніми умовами, а саме впливом низької температури навколишнього середовища в районі вулиці Живова у м. Тернополі провисла лінія контактної мережі до 1м.40 – 1м.50. і на тяговій підстанції відключився «фідер №21», який забезпечує захист лінії та не допускає ураження електрострумом. З метою усунення виниклого пошкодження та забезпечення нормальної роботи електротранспорту на вул. Живова був здійснений виїзд оперативно-виїзної бригади електромонтерів контактно-кабельної мережі КП «Тернопільелектротранс», до охорони зазначеного місця та недопущення наїзду на проводи лінії інших транспортних засобів були залучені працівники патрульно-постової служби УМВС в м. Тернополі.

Актом про пошкодження контактної мережі від 19.12.2009р. зафіксовано обрив (+) контактного проводу під останнім по ходу болтом стикового В-12.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з матеріальними збитками від 19.12.2009р. встановлено, що під час руху по вул. Живова за перехрестям виїзду з автовокзалу водій побачив працівників міліції автовокзалу, які стояли в районі провисаючого проводу. Водій об’їхав їх. Для здійснення маневру заїзду на автовокзал водій повертав праворуч і відчув удар в передню праву частину лобового вікна.

Із рапорту ревізора з БР наданого директору КП «Тернопільелектротранс» 19.12.2009р. вбачається, що при приїзді на місце пригоди ремонтна пригада СЕГ закінчувала роботу, а в 13 метрах від місця обриву стояв автомобіль марки «Мерседес», д/ н НОМЕР_1 з пошкодженням лобового скла. Із наданих поясненнь водія слідувало, що він під час руху по вул. Живова за перехрестям виїзду з автовокзалу побачив працівників міліції, які стояли в районі провисаючого проводу контактної мережі. Для здійснення маневру заїзду на автовокзал водій об’їхав працівників міліції, повертав праворуч і відчув удар у вітрове скло. За висновками ревізора на момент руху автомоблія на ділянці в 05 год. 38 хв. провід вже був обірваний (вибило фідер №21 в 05 год. 10 хв.), лінія провисла, біля неї чергували інспектори патрульної служби. ОСОБА_1 обминув провисаючий провід (який за його словами був біля 2 метрів від проїзної частини) і почав повертати праворуч. В той момент він і наїхав на звисаючий кінець (+) провода зі стиковим, не розгледівши його у нічний час. Також, як було вияснено від старшого зміни провід зі стиковим знаходився приблизно на висоті 1.30-1.50 м. від поверхні проїзної частини на момент приїзду ремонтної бригади СЕГ. Інспектор патрульної служби після проїзду коло нього автомобіля «Мерседес» побачивши коливання лінії сприйняв це як падіння лінії на автомобіль.

На клопотання представників по справі в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_2 показала, що вона працює ревізором з безпеки руху КП «Тернопільелектротранс» і на час приїзду на місце пригоди побачила, що стояв автомобіль бус марки «Мерседес» під лінією, склала акт, зробила заміри. Самої події не бачила, однак згідно проведених замірів та пояснень вбачається, що автомобіль проїхав 13 метрів після обірвання лінії. Якби провід висів вище він би не зачепив машину.

Свідок ОСОБА_3 показав, що він знаходився в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 За перехрестям вул. Живова стояли працівники міліції, водій буса об’їхав їх та повертаючи на автовокзал почув удар в переднє вітрове скло обірваним дротом електролінії. Працівники міліції знаходилися на дорозі без автотранспорту, будь-яких попереджуюючих знаків на дорозі не було, їх не попереджали про здійснення ремонтних робіт на тролейбусній лінії.

У відповідності до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992р. (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіняння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовуюється особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, виконання, збегірання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Позивач в підтвердження завданої йому матеріальної шкоди на суму 1648 грн. до матеріалів справи долучив товарний чек №270 від 25.01.2010р., довідку, видану суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_4 від 14.06.2010р. про заміну вітрового скла автомобіля «Мерседес», д/н НОМЕР_1 на суму 1648 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи вважає, що завдана матеріальна шкода в сумі 1648 грн. підлягає до стягнення, оскільки матеріалами справи не підтверджено завдання шкоди не з вини відповідача або з умислу потерпілого, не здійснення КП «Тернопільелектротранс» всіх необхідних дій щодо запобігання та уникнення завдання шкоди, знаходження згідно наданої довідки від 23.04.2010р. №18/05 контактно-набельної мережі на балансі КП «Тернопільелектротранс» і підтвердження суми шкоди належними доказами.

Позовні вимоги в частині стягнення з КП «Тернопільелектротранс» 500 грн. витрат на оплату юридичних послуг до задоволення не підлягають, так як понесення даної суми послуг позивачем не підтверджено матеріалами справи.

Крім цього, позивач просить стягнути 2000 грн. нанесеної моральної шкоди, обгрунтовуючи нанесення шкоди джерелом підвищеної небезпеки, виникнення сильного душевного потрясіння, нервування, вживання ліків після пригоди, не відшкодування шкоди в добровільному порядку, неоднаразові звернення до правоохоронних органів та до КП «Тернопільелектротранс» з вимогами сплатити суму завданої шкоди.

У відповідності до положень статей 16, 23 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно пункту 3 Постанови визначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.    

При зменшенні розміру заявленої позивачем та присудження до стягнення 500 грн. моральної шкоди суд враховував обставини, а саме не відшкодування матеріальної шкоди, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду, не врегулювання спору під час розгляду справи, відсутність з боку позивача дій, які потягнули нанесення шкоди, а також зважаючи на правову підставу виникнення шкоди, а саме заподіння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відсутність ушкодження здоров’я і каліцтва особи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача. Судовий збір в сумі 8,50 грн. сплачений згідно квитанції №82 від 26.01.2010р. підлягає поверненню за ухвалою суду як надміру сплачений.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 212, 214, 216, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 16, 23, 1187 Цивільного кодексу України суд,  -

                                                     ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» на користь ОСОБА_1 1648 грн. матеріальної шкоди; 500 грн. моральної шкоди; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 51 грн. судового збору.

3.   В частині позовних вимог щодо стягнення 500 грн. витрат на юридичні послуги та 1500 грн. моральної шкоди – в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Суддя                                                                                           Ю.Дзюбановський