Справа № 2-а-2473/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:   Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 102189 від 17.04.2010 року

  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, надалі відповідач, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  ВО № 102189 від 17.04.2010 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівником УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено всіх істотних обставин справи, працівником ДАІ не взято уваги його пояснень, а також не складення протоколу про адмінправопорушення, розгляд адмінсправи за його відсутністю, що потягло прийняття незаконної постанови.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши що ОСОБА_1 правомірно притягнено до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається із постанови ВО №102189 від 17.04.2010р. по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за керування автомобілем 23.03.2010р. о 16 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька із тріщиною лобового скла, а також з стоянковою гальмівною системою, яка не забезпечує нерухомий стан автомобіля притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водіями транспортними засобами, що мають технічні несправності гальмівної системи, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак при розгляді справи про адмінправопорушення та винесення оскаржуваної постанови працівником ДАІ всупереч ст. 280 КУпАП не було з’ясовано всіх істотних обставин справи, а саме не встановлено чи винна особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, а також відповідачем не підтверджено згідно ст. 251 КУпАП доказами факт вчинення  ОСОБА_1  адміністративного правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 притягнено до адмінвідповідальності за керування автомобілем із тріщиною лобового скла, а також із несправною стоянковою гальмівною системою.

Позивачем в судовому засіданні долучені фотографії автомобіля марки Мерседес, д.н ВО 0517 АК, з яких вбачається відсутність тріщин на лобовому склі.

У відповідності до п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п. 31.4 Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме коли стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані – на уклоні не менше ніж 31% (п. 31.4.1 (д) Правил).

Позивач в судовому засіданні вказав, що будь-яких із перелічених п. 31.4 Правил дорожнього руху дій працівники ДАІ на здійснення перевірки стану гальмівної сиситеми не робили. Також, в матеріалах справи, в оскаржуваній постанові відсутні докази та посилання на вчинення працівниками ДАІ дій і доказів несправності гальмівної системи.

Крім цього, в силу положень ст.ст. 254, 258 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення.

Під час розгляду справи у відповідача на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення витребовувася протокол про вчинення адмінправопорушення. Однак, відповідач витребуваного протоколу не подав, а також як вбачається із змісту оскаржуваної постанови в додатках не зазначено посилання на наявність протоколу про адмінправопорушення.

Також, суд визнає поважною причину пропуску строку на звернення до суду, оскільки постанова по справі про адмінправопорушення приймалася без участі ОСОБА_1, направлена поштою 20.04.2010р.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, не були спростовані відповідачем та підтвердженні матеріалами справи, а провадження в справі слід закрити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,–

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО № 102189 від 17.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 121 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 121 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                               Ю.І. Дзюбановський