КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-6821/09 Головуючий у 1-й інстанції Капустинський М.М.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною у сумі 2 988,12 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до ГУПСЗН Житомирської ОДА, обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, УПСЗН Новоград-Волинської РДА про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за 2007 рік в сумі 2 988,12 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року позов задоволено частково, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 1 900,03 грн. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по грудень 2007 року включно.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід змінити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Позивач працювала і є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір’ю. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась позивачу з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп, визнано неконституційним положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та відновлено дію ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача щодо ненарахування відповідної допомоги у встановленому Законом розмірі є протиправними та вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по грудень 2007 року в розмірі 1900,03 грн.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може в повній мірі погодитись виходячи з наступного.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням» закріплює, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину. незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 43 Закону).
Крім того, відповідне право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Стаття 13 зазначеного Закону передбачає право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року зупинено на 2007 рік.
Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України, тому позовні вимоги про визнання неправомірною відмову в перерахунку та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягають задоволенню частково, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалюючи по суті правильне рішення, суд першої інстанції не вірно зазначив кінцеву дату перерахунку, по яку належить відповідачу провести нарахування щомісячної соціальної допомоги та помилково вважав за можливе стягнути з відповідача фіксовану суму допомоги в розмірі 1900,03 грн., що слідує зі змісту третього абзацу резолютивної частини оскаржуваної постанови Житомирського окружного адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду. Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягають задоволенню, проте, оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині визначення кінцевої дати проведення перерахунку та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 900,03 грн. необхідно змінити.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з встановленого відповідним законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун