Судове рішення 22-а-2154/09 від 07.08.2010

Судове рішення #10023484

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а-2154/09 Головуючий у 1 інстанції Винокуров К.С.

Суддя-доповідач Земляна Г.В .

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Земляної Г.В.

суддів Заяць В.С., Цвіркун Ю.І.

при секретарі Токар М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просила: стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 - річного віку в сумі 5 370,84 гривень за період з червня 2007 року по вересень 2008 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року позов задоволено частково: зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради нарахувати ОСОБА_2 ріхницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку за період з червня 2007 року по вересень 2008 року відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім ям з дітьми» та забезпечити виплату.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягає задоволенню за період з червня 2007 року по вересень 2008 року .

З таким висновком суду не можна погодитися в повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України “Про держаний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення ”Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Колегія суддів звертає увагу на те, що призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, у відповідності до статті 13 якого передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Так, відповідно до статті 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня –434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень. Пунктом 14 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року пункт 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року відмова відповідача у виплаті позивачці допомоги в розмірах встановлених, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», є протиправною.

Однак при винесені рішення до спірних правовідношень не вірно було застосовано положення ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як на цьому наполягав відповідач.

Так частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду з річним пропуском такого звернення. Відповідно до положень ст. 100 КАС України пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” були змінені. Так, згідно до нової редакції частини першої статті 15 Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до пункт 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 23 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” не визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). За таких обставин у 2008 році відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, тобто правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради по не невиплаті ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, визначеної статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” за період з 7 лиcтопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, - неправомірними.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно з вимогами статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

Ю.І. Цвіркун

Повний текст постанови виготовлений 07 червня 2010 року.