КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-2433/08 Головуючий у 1-й інстанції - Голуб А.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року Коллегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркун Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайоного суду від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення в м.Біла Церква Київської області про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,-
В С Т А Н О В И ЛА:
Позивач ОСОБА_2звернувся до суду з позовом про визнання відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з боку Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі відповідач) неправомірною, зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплати недооплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рокік в розмірі 2505 гривень. Свої вимоги обґрунтував тим, що згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічно допомоги на оздоровлення. Проте зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі, а у зв’язку із порушенням відповідачем строків виплати одноразової допомоги просить стягнути компенсацію втрати частини доходів.
Постановою Білоцерківського міськрайоного суду від 02 березня 2008 року позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними та стягнуто на користь ОСОБА_2 недоплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2 605 гривень.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом позивач є постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, захворюваня пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради , що підтверджено копією посвідчення.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції від 09.07.2008р.) передбачено, що щорічна разова допомога на оздоровлення потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорія виплачується громадянам за місцем їх проживання і розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідачем в 2008 році позивачу сплачено щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірах встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач вважає, що він отримував допомогу значно нижчу, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду можна погодитися, однак при вирішенні даної вимоги судом першої інстанції не в повній міри мотивовано обгрунтування задоволення даної позовної вимоги.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорія, інвалідам І групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Відповідно до цих змін було встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Зі змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2008 рік – у листопаді 2008 року у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області підлягають задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції правильно поширив дію рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, яке має перспективне значення, на правовідносини, що виникли після його ухвалення, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11,160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адмінистративного судочинства України, колегія судів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення .
Постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 02 березня 2008 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С. Заяць
Ю.І.Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 25 червня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-2433/08 Головуючий у 1-й інстанції - Голуб А.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року Коллегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркун Ю.І.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайоного суду від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення в м. Біла Церква Київської області про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,-
Керуючись ст.ст. 4, 8-11,160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адмінистративного судочинства України, колегія судів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення .
Постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 02 березня 2008 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С. Заяць
Ю.І.Цвіркун