УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В.О., Мудрової В.В.,
при секретарі Петриченко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідача за зустрічним повозом - ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коктебельської селищної ради, ОСОБА_2 про відміну рішень та визнання недійсними Державних актів про право власності на землю, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Коктебельської селищної ради, ОСОБА_2 про відміну рішень та визнання недійсними державних актів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона і ОСОБА_2 є власниками 1/2 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 0,943 га.
Рішенням від 14.09.1995 року Коктебельська селищна рада надала їй у приватну власність частину земельної ділянки площею 0,039 га та видала Державний акт на право приватної власності на ділянку серії П-КМ №072107. Рішенням ради від 09.09.1999 року за № 601 ОСОБА_2 була передана в приватну власність друга частина земельної ділянки площею 0,0683 га та виданий Державний акт про право власності на землю серії Ш-КМ № 038099.
Вважає, що вказані рішення були прийняти з порушенням норм діючого законодавства, оскільки частки сторін на земельну ділянку мають бути визначені відповідно до розміру частки у домоволодінні.
Крім того, при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не обговорювалося питання про визначення земельної ділянки загального користування (для проходу та проїзду). Вказане призвело до того, що відповідачка у жовтні 2003 року встановила огорожу, таким чином закривши їй вихід з домоволодіння на вул. Леніна.
ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права користування земельною ділянкою, розташованою між будинками АДРЕСА_1, що надаси їй можливість зробити окремий вихід на вул.Леніна.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений. У задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Справа № 22-ц-1018- ф/2007 Головуючий в першій інстанції
суддя Кириленко Л.О.
суддя-доповідач Притуленко О. В.
-2-
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції від 12 квітня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, а позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апелянт вважає, що суд не звернув уваги на пропуск позивачкою строку позовної давності, неповно з'ясував обставини справи, необгрунтовано відмовив в призначенні судово-будівельної та землевпорядної експертизи.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подала заперечення на скаргу, в який посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу відхилити.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Проте ухвалене судом рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 (кожної належить по 1/2 частині), яке розташовано на земельній ділянці площею 0,943 га.
Частина вказаної земельної ділянки площею 0,039 га була передана у приватну власність позивачки ОСОБА_1 на підставі рішення Коктебельської селищної ради від 14.09.1995 року, про що свідчить Державний акт серії П-КМ №072107.
Друга частина земельної ділянки, площею 0,0683 га на підставі рішення Коктебельської селищної ради №601 від 09.09.1999 року передана у власність ОСОБА_2; Державний акт про право власності на землю серії ИІ-КМ № 038099.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про скасування зазначених рішень та визнання недійсними виданих сторонам державних актів, суд послався на те, що земельна ділянка, яка фактично передана у власність позивачки, не відповідає належної їй частці домоволодіння; та з того, що про порушення прав ОСОБА_1 стало відомо лише 10.10.2003 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки при вирішенні справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та в порушення ч.2 ст.213 ЦПК України неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Вирішуючи спір, суд не прийняв до уваги, що рішення про передачу сторонам земельних ділянок у власність Коктебельською селищною радою було прийнято у 1995 та 1999 році, тобто при чинності Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року та Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.07.1963 року.
В порушення пункту 3 частини 1 ст.215 ЦПК України, відповідно до якої в мотивувальній частині рішення повинно бути зазначено чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; суд першої інстанції не з'ясував у чому полягало порушення прав ОСОБА_1 при отриманні нею у власність земельної ділянки, та з яких підстав рішення селищної ради від 14.09.1995 року про надання їй землі у власність та Державний акт про право власності на землю, який був їй виданий, повинні бути визнані незаконними; хто з відповідачів та яким чином у той час порушував її права; та з яких підстав вона не зверталася до суду протягом 8 років.
Неповно суд з'ясував також обставини за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання права користування земельної ділянкою, розташованою між будинками №61 та №63.
В якості відповідачів за цим позовом були визначені ОСОБА_8та ОСОБА_9, які пояснили у судовому засіданні, що вони не створюють будь-яких перешкод ОСОБА_2 користуватися земельною ділянкою між будинками, оскільки вона ним не належить. Як пояснила представник ОСОБА_9 - ОСОБА_5, вказана земельна ділянка належить Коктебельської селищної раді. Проте суд не звернув увагу на ці пояснення, не з'ясував з яких підстав остання звернулася з позовом саме до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та не обговорив питання про притягнення до участі у справі за цим позовом в якості належного відповідача власника земельної ділянки, розташованої між будинками №61 та №63.
-3-
Порушення судом норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права позбавляє суд апеляційної інстанції можливості ухвалити нове судове рішення, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України вирішення питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд,
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 311 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 квітня 2007 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.