ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 травня 2010 р.                                                                                    № 17/219  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

         головуючого –Ткаченко Н.Г.,

         суддів –Білошкап О.В.,

Катеринчук Л.Й.,

за участю представників:

СПД ОСОБА_4 –ОСОБА_5;

ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва Диких О.В.;

ВАТ "Київенергобуд" – Куркової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 р. по справі № 17/219 господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Києва та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третіх осіб: Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" та Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними торгів, свідоцтва, витребування майна, –

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" звернулось до господарського суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Києва та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третіх осіб: КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними торгів, свідоцтва та витребування майна, посилаючись на те, що прилюдні торги з реалізації майна ВАТ "Київенергобуд" від 18 липня 2001 р. проведені всупереч забороні, введеної ухвалою арбітражного суду міста Києва від 10 січня 2001 р. по справі № 23/447, якою вжито заходи для забезпечення грошових вимог кредиторів шляхом заборони будь-кому вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 5 серпня 2009 р. в  задоволенні  позову ВАТ "Київенергобуд" про визнання недійсними торгів, свідоцтва, витребування майна відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 5 серпня 2009 р. скасовано, позов задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з продажу майна ВАТ "Київенергобуд" –нежитлової будівлі –майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом бази БМУ-2, загальною площею 707,30 кв.м., що знаходиться в м. Києві, вул. Пухівська, 1-А, що відбулися 18 липня 2001 р., визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 18 липня 2001 р., визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірне майно, видане 18 липня 2001 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 5 серпня 2009 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою арбітражного суду міста Києва від 1 вересня 2000 р. за заявою Акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" порушено провадження по справі № 23/447 про визнання банкрутом ВАТ "Київенергобуд".

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва від 10 січня 2001 р. по справі № 23/447 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ВАТ “Київенергобуд”, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

18 липня 2001 р. ВДВС Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві проведено прилюдні торги з реалізації майна ВАТ "Київенергобуд" –нежитлові будівлі майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом бази БМУ, загальною площею 707,30 кв.м., що знаходиться в м. Києві, вул. Пухівська, 1-А. За результатами проведених прилюдних торгів переможцем торгів визнано ФОП ОСОБА_4

18 липня 2001 р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ватутінського району в м. Києві ОСОБА_9 складено акт продажу майна з прилюдних торгів.

Згідно даного акту підставою для продажу нежитлової будівлі є зведені виконавчі провадження про стягнення заборгованості по заробітній платі та державного мита з ВАТ "Київенергобуд".

На підставі акту про проведення прилюдних торгів від 18 липня 2001 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18 липня 2001 р. видано ФОП ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на майно –нежитлові будівлі майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом бази БМУ, загальною площею 707,30 кв.м., що знаходиться в м. Києві, вул. Пухівська, 1-А.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався з дати проведення торгів, тобто з 18 липня 2001 р. та закінчився 18 липня 2004 р.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено в три роки.           Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що відповідачем надана заява про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції  дійшов висновку про відмову у позові на підставі ст. 267 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції  виходив з того, що у зв’язку із порушенням кримінальної справи проти посадових осіб ВАТ "Київенергобуд" товариство було позбавлене можливості виступати при вирішенні спорів у судах через свої керівні органи чи посадових осіб, які діють в межах повноважень або через представників юридичної особи до винесення господарським судом м. Києва у справі про банкрутство ухвали від 27 липня 2005 р. про припинення повноважень керівника ВАТ "Київенергобуд" та покладення обов’язків керівника боржника на розпорядника майна Ковезу А.І.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції  про те, що ВАТ "Київенергобуд"    отримало можливість звернутись до суду з позовом тільки  з 27 липня 2005 р., у зв'язку з чим  пропущений позивачем строк  позовної давності підлягає поновленню  як пропущений з поважних причин.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції встановив, що прилюдні торги  були проведені всупереч  ухвалі арбітражного суду міста Києва від 10 січня 2001 р. по справі № 23/447, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ВАТ “Київенергобуд”, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що у виконавчої служби були відсутні достатні правові підстави для звернення стягнення на спірне нерухоме майно боржника шляхом його реалізації з прилюдних торгів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги  в частині визнання недійсними прилюдних торгів,  акту про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності  на спірне майно.

Крім того,  суд апеляційної інстанції  прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування у ФОП ОСОБА_4 будівлі  майстерні виготовлення фарб і розкрою скла та лінолеуму зі складом бази БМУ-2, розташованої в м. Києві по вул. Пухівська, 1-а, оскільки позивачу на праві власності  належить спірне майно, що було продане на прилюдних торгах, і яке згідно акту приймання передачі передане відповідачу, а відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими та відповідають  дійсним  обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2009 р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне оскарження постанов (ухвал)  Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду  касаційних скарг (подання) не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 р. по справі № 17/219 залишити без змін.

Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді:Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.