УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В.О., Соболюка М.М.,
при секретарі Петриченко О.В.,
за участю: представника позивачів ОСОБА_1, представника 3 особи - Головачева В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Садовської сільської ради, Джанкойського міжміського бюро технічної інвентаризації (третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство „Веста") про визнання протиправним рішення Садовської сільської ради, реєстрації майна, за апеляційною скаргою ліквідатора приватного сільськогосподарського підприємства „Веста" на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що у процесі паювання майна КСП „Садове" був створений пайовий фонд, який призначався для забезпечення права вільного виходу членів КСП з підприємства з належним йому паєм.
До складу майна, яке призначалося паюванню за рішенням зборів уповноважених суспільства співвласників майнових паїв реформованого КСП від 06 січня 2003 року, увійшли зокрема: будівля консервного цеху консервного заводу, будівля упакдому консервного заводу, будівля холодильника консервного заводу. Рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв КСП від 05.11.2003 року вказано майно було передано у спільну власність 597 власників майнових паїв (зокрема і позивачів) з метою передачі майна в оренду фермерському господарству „Веста", внаслідок чого 29.01.2004 року та 01.03.2004 року з вказаним господарством були укладені договори оренди зазначеного майно.
Але 02.06.2005 року позивачам стало відомо про те, що виконком Садовської сільської ради ще 22.08.2001 року рішенням №48 безпідставно передав зазначене майно у власність приватного сільськогосподарського підприємства „Веста", а Джанкойське МБТІ зареєструвало за останнім право власності на це майно.
На підставі наведеного позивачі просили визнати незаконним рішення виконкому по факту реєстрації права власності на спірне майно та скасувати реєстрацію права власності ПСП „Веста" на вищезгадане майно.
Справа № 22-а-934- ф/2007 . Головуючий в першій інстанції
суддя Кустова . В.
суддя-доповідач Притуленко О. В.
2
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2005 року адміністративний позов задоволений.
Суд визнав протиправним і скасував рішення виконкому Садовської сільської ради №48 від 22 серпня 2001 року. 'Зобов'язав Джанкойське МЕТІ скасувати реєстрацію права власності ПСП „Веста" на будівлю консервного цеху консервного заводу, будівлю упакдому консервного заводу та будівлю холодильника консервного заводу, які розташовані на території Садовської сільської ради.
Ухвалу Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня 2005 року про забезпечення позову скасовано.
В апеляційні скарзі ПСП „Веста", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
На думку апелянта суд неповно з'ясував обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору. Висновки суду про доведеність позовних вимог суперечать матеріалам справи, оскільки договори оренди майна, на які посилаються позивачі, нотаріально не посвідчені та не зареєстровані, тобто є нікчемними.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що оскаржене позивачами рішення №48 від 22.08.2001 року винесено виконкомом раніше, ніж громадяни-співвласники майнових паїв КСП розпорядилися пайовим майном.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
З довідки Джанкойського МБТІ (а.с.228) вбачається, що консервний цех, будівля упакдому консервного заводу та холодильника на підставі реєстраційного посвідчення № 145 від 19.05.1998 року належали КСП „Садове".
Зі змісту протоколу № 1 загальних зборів уповноважених співвласників майнових паїв КСП ,,Садове"(ар.спр.13-14) випливає, що 07.05.2001 року співвласники майнових паїв утворили об'єднання громадян-співвласників паїв з метою вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування підприємства, а 06.01.2003 року на загальних зборах було прийнято рішення про передачу у спільну власність власників майнових паїв (зокрема і позивачів - ар.спр.22-30) консервного цеху, упакдому, холодильника та іншого майна (перелік - ар.спр. 17-20). 28.11.2003 року власники майнових паїв уклади між собою договір про спільне володіння, користування та розпорядження майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом (що відповідало наказу МінАПК України №63 від 14.03.2001 року), на підставі чого за договорами від 29.01.2004 року та 01.03.2004 року зазначене майно передали в оренду.
Незважаючи на це, 22.08.2001 року виконком Садовської селищної ради прийняв рішення про визнання за ПСП „Веста" права власності на будівлю консервного цеху консервного заводу, будівлю упакдому консервного заводу та будівлю холодильника.
З пояснень представника відповідача - Садовської селищної ради у засіданні суду першої інстанції випливає, що позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_9, ОСОБА_11 відповідач визнав, оскільки підставою для прийняття рішення виконкомом була довідка ПСП „Веста", яка не відповідала дійсності (ар.спр.100-102, 160-161)
З матеріалів справи вбачається, що право власності ПСП „Веста" на спірне майно було визнано рішенням виконкому Садовської селищної ради №48 від 22.08.2001 року на підставі лише довідки (без номеру та дати) за підписом директора ПСП „Веста" про те, що це майно знаходиться на балансі зазначеного підприємства. При цьому виконком не була взята до уваги відсутність відомостей, які б свідчили про те, що майнові права та обов'язки у зв'язку з реорганізацією КСП за передавальним або роздільним актом (балансом), затвердженим вищим органом управління КСП, перейшли до ПСП „Веста", або зазначене підприємство
3
придбало це майно на інших законних підставах. Не було враховано також і те, що за змістом ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", лише роздільний (передавальний) баланс разом з установчими документами підприємства-правонаступника є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.
Приймаючи рішення за №48 від 22.08.2001 року виконавчий комітет порушив вимоги Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", у статтях 27-39 якого чітко визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (глава 2). Ст.40 вказаного Закону передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Відповідно до законодавства, яке регулює питання реформування аграрного сектора економіки, а саме - Указу Президента України від 29.01.2001 року №62 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", постанови Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001 року „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" (в редакції, чинній станом на 22.08.2002 року), Порядку розділу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001 року, до повноважень сільських рад віднесене видання свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай (до якого повинні додаватися: акт розрахунку уточненого пайового фонду, уточнена структура пайового фонду, уточнений перелік майна пайового фонду); реєструвати оформлені свідоцтва у книзі обліку свідоцтв; у разі переходу права власності на майновий пай - видавати нове Свідоцтво, вести облік виданого у натурі майна; на вимогу власників майнового паю, які не отримали майно в натурі, робити запис у Свідоцтві про те, де знаходиться майно, та про юридичну особу - користувача майна, до якого перейшли зобов'язання з виділення майнових паїв у натурі.
Чинним законодавством передбачено, що розподіл майна пайового фонду є компетенцією зборів співвласників майнових паїв, і лише за їх рішенням майно виділяється у натурі в спільну часткову власність, в індивідуальну власність або передається підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) згідно зі списками груп співвласників та переліку майна, призначеного для виділення кожній із груп.
Рішення №48 від 22.08.2001 року про визнання права власності на майно за ГІСП „Веста" та зобов'язання Джанкойського МБТІ провести реєстрацію права власності останнього на спірне майно, виконавчим комітетом сільської ради було прийнято за відсутності рішення зборів співвласників майнових паїв КСП „Садове", передавального або роздільного акту (балансу), затвердженого загальними зборами співвласників майна.
Таким чином, при прийнятті зазначеного рішення виконком Садовської селищної ради вийшов за межи повноважень, наданих йому законом,
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої про порушення відповідачем прав позивачів.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачі не є співвласниками майна щодо якого сільською радою було прийнято оспорюване рішення, оскільки відсутні докази щодо їх звернення із заявами про отримання майнового паю та його отримання у натурі, про нотаріальне засвідчення та реєстрацію договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, укладеного ними 28.11.2003 року, не спростовують зазначеного висновку суду, оскільки свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства „Садове" (майновими сертифікатами) підтверджувалося право позивачів, як співвласників майнових паїв, брати участь у вирішенні питань щодо розподілу майна пайового фонду КСП, отримати майно спільно з іншими членами КСП шляхом укладення договору про спільне володіння та користування майном з
4
подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом відповідно до Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом МінАПК України №63 від 14.03.2001 року.
Також не можна визнати підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апелянта про невідповідність обставинам справи висновку суду про те, що рішення виконкому №48 від 22.08.2001 року винесено раніше, ніж громадяни співвласники розпорядилися належним їм майном, оскільки цей факт у судовому засіданні не оспорював представник відповідача і суду не було надано доказів про вирішення зборами співвласників майнових паїв питання щодо розподілу майна пайового фонду КСП між співвласниками до 22.08.2001 року. Зокрема і представник ПСП „Веста" - ліквідатор-арбітражний керуючий ОСОБА_12 не навів цьому жодного доказу, як при розгляді справи, так і під час перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Крім того, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції не послався на норми Закону України „Про власність" та Указ Президента України від 03.12.1999 року №1529/99 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Колегія суддів вважає зазначені доводи неспроможними, оскільки вказані нормативні акти не передбачають повноважень сільських рад з питань, які розглядаються у цей справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ліквідатора приватного сільськогосподарського підприємства „Веста" залишити без задоволення.
Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення,
однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
протягом одного місяця з дня набрання законної сили.