Судове рішення #10022972

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого – судді   Дембовського С.Г.,

суддів: Скавроніка В. М., Гладія С.В.,

прокурора  Тертичного О.А.,

засудженого ОСОБА_1, розглянула 20 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року, яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця      м. Біла Церква Київської області, громадянина України, не одруженого, без визначеного місця реєстрації та проживання, не працюючого, раніше судимого: 1) 17.01.2000 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 140 ч. 2 КК України до  позбавлення волі на строк два роки, з застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на два роки та стягненням штрафу в сумі 680 грн. 2) 30.05.2001 року Білоцерківським районним судом Київської області за ст. 81 ч. 2, 43 КК України до   позбавлення волі на строк два роки і шість місяців з конфіскацією майна, звільненого 02.10.2002 року за постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 24.09.2002 року умовно-достроково з не відбутим строком 10 місяців з застосуванням ст. 52 КК України; 3) 13.02.2004 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. З КК України до   позбавлення волі на строк три роки,і звільненого 05.10.2005 року за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2005 року умовно-достроково з не відбутим строком 5 місяців 18 днів, з застосуванням ст. 81 КК України, 20.02.2006 року Ірпінським міським судом Київської області за ст. ст. 15, 185 ч.3 КК України до   позбавлення волі на строк три роки і шість місяців, звільненого 20.08.2008 року за постановою Березанського міського суду Київської області від 14.08.2008 року

Справа №  11-а-840                                                                   Категорія – ч. 2 ст. 185 КК України

Головуючий в суді 1-ї інст.. Москалюк В.М.                        Доповідач Скавронік В.М.                           Категорія – ч. 2 ст. 185 КК України

умовно-достроково з не відбутим строком покарання 9 місяців 1 день,

визнано винним у вчиненні  злочину,  передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

Строк відбування засудженим  ОСОБА_1  покарання обчислено з 09.10.2009 року.

та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

Запобіжний захід    ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

  З ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди стягнуто: на користь ОСОБА_3 -1700 грн., на користь ОСОБА_4 -1250  грн., ОСОБА_5 -1300 грн., ОСОБА_6 - 200 грн., ОСОБА_7  - 2500 грн., ОСОБА_8  - 770 грн., ОСОБА_9 - 1000 грн., ОСОБА_10 - 670 грн., ОСОБА_11 - 5310 грн.,  ОСОБА_12  - 2400  грн., ОСОБА_13 - 4460,06 грн., ОСОБА_14 - 4500 грн., ОСОБА_15 - 950 грн., ОСОБА_16 - 2980 грн.,  ОСОБА_17 - 170 грн., ОСОБА_18  - 3200 грн.  

 

Як вказано у вироку, ОСОБА_1,   27.07.2009 року, приблизно о 23.30 год., знаходячись  на вул. Ушинського, 8 в м. Києві побачив, що біля вказаного будинку стоїть автомобіль «Лянчя», державний номерний знак     НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_3, вирішив таємно викрасти цінні речі, які знаходяться в салоні вказаного автомобіля. Реалізуючи намір, ОСОБА_1 знайшов скляну пляшку, якою розбив вікно передніх правих дверей вказаного автомобіля і заволодів вмонтованою автомагнітолою «Панасонік» вартістю 1700 грн., та з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1700 грн.

Крім цього, 11.08.2009 року, приблизно в 0.год.05 хв., ОСОБА_1, знаходячись  на вул. Калінінградській 8-А в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «ЗАЗ 2110», державний номерний знак     НОМЕР_2, який знаходився поруч і належить гр. ОСОБА_4 Шматком цегли, який знаходився поруч, ОСОБА_1 розбив вікно задніх правих дверей та скло лівої частини багажника вказаного автомобіля. Побачивши, що в даному автомобілі на задньому сидінні знаходяться речі: електричний пристрій для нарізання продуктів харчування фірми «Слайсер» вартістю 1000 грн. та шуруповерт фірми «Бош» вартістю 250 гривень, які належить гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_1 забрав вказані речі з автомобіля, тобто таємно викрав їх, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1250 грн.,

 Він же, 20.08.2009 року, приблизно о 02 год., знаходячись по вул. Богданівській, 4 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Хюндай», державний номерний знак     НОМЕР_9, який знаходився поруч і належить гр. ОСОБА_5 Каменем він розбив вікно правих  п ередніх дверей вказаного автомобіля і заволодів приладом ЖПС-навігатор фірми  « Оріон» вартістю 1300 грн.,  який належить гр. ОСОБА_5 Забравши прилад, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1300 грн.

  24.08.2009 року, ОСОБА_1 приблизно о 06.30 год., ОСОБА_1, знаходячись  на вул. Мішина, 17 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Мазда», державний номерний знак     НОМЕР_3, що належить гр. ОСОБА_18, вирішив таємно викрасти цінні речі, які знаходяться з салоні даного автомобіля. ОСОБА_1 підняв камінь, який знаходився біля даного автомобіля, і утримуючи його в руці наніс удар по склу вікна правих передніх дверей вказаного автомобіля, і скло розбилося. Після цього ОСОБА_1 в  скриньці панелі автомобіля побачив ЖПС-навігатор фірми  « Гармін» вартістю 3200 грн., який належить гр. ОСОБА_18, , який таємно викрав, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_18 матеріальну шкоду на суму 3200  г рн.

Крім цього, 27.08.2009 року, приблизно о 23 год., ОСОБА_1 знаходячись на вул. Стадіонній 6-А в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «ВАЗ 21104», державний номерний знак        НОМЕР_4, що стояв поруч і належить гр. ОСОБА_6 ОСОБА_1 підняв камінь, який знаходився поруч, і утримуючи його в руці, наніс один удар по склу вікна правих передніх дверей та один удар по склу правих задніх дверей вказаного автомобіля, і скло розбилося.

Після цього, ОСОБА_1, побачивши в автомобілі панель від автомагнітоли фірми «Кенвуд» вартістю 200 грн., яка належить гр. ОСОБА_6, забрав панель з даного автомобіля, тобто таємно викрав її, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 200 грн.

 Він же, 02.09.2009 року, приблизно о 02 год.,   знаходячись  на вул. Ніщинського 12 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Мітсубісі педжеро», НОМЕР_10, який там знаходився і належить гр. ОСОБА_19 ОСОБА_1 каменем розбив вікно правих задніх дверей вказаного автомобіля і викрав з нього автомагнітолу «Піонер» вартістю 1800 грн., портфель чорного кольору, вартістю 100 грн., розкладний стілець, з багажника, вартістю 300 грн. та сонцезахисні окуляри, які лежали на передній панелі приборів. Після цього ОСОБА_1 забрав вказані речі з автомобіля, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши гр.ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 2500 грн.

Крім цього, 05.09.2009 року, приблизно о 01.30 год., ОСОБА_1 знаходячись  на вул. Волгоградській 33 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Фіат-Добло», державний номерний знак     НОМЕР_6, який там знаходився, що належить гр. ОСОБА_8 Після цього ОСОБА_1 плящкою, яка знаходилася біля автомобіля, наніс удар по склу правої частини багажника автомобіля, і скло розбилося. З багажника автомобіля ОСОБА_1  забрав розкладний стіл вартістю 470 грн., три стільці, вартістю 300 гривень, які належить гр. ОСОБА_8, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 770 грн.

  22.09.2009 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_1, знаходячись  на вул. Борщагівській 173/187 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Деу Нексія», державний номерний знак     НОМЕР_7, який стояв поруч і який належить гр. ОСОБА_9 Після цього, ОСОБА_1 каменем, розбив вікно правих передніх дверей вказаного автомобіля і заволодів вмонтованою автомагнітолою «Кларіон» вартістю 700 грн., в  скриньці панелі автомобіля він побачив гроші в сумі 300 грн., які також забрав собі, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1000 грн.

Крім цього, 23.09.2009 року, приблизно о 23.30 год. ОСОБА_1 знаходячись  на бульварі  Лепсе, 13 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Шевролет Нива»,  державний номерний знак     НОМЕР_8, який стояв поруч і що належить гр. ОСОБА_10 ОСОБА_1 каменем, який знаходився біля автомобіля розбив скло вікна задніх правих дверей вказаного автомобіля, проник в автомобіль і вирвав автомагнітолу «Піонер» вартістю 670 грн. і з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вкраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 670 грн.

23.09.2009 року, приблизно о 15 год., ОСОБА_1 знаходячись  на вул. Ушинського 15 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Шевролет Авео», державний номерний знак     НОМЕР_9, що належить гр. ОСОБА_11  Каменем, який знаходився біля автомобіля, ОСОБА_1 наніс один удар по склу вікна правих передніх дверей вказаного автомобіля, і скло розбилося. Побачивши, що   в   автомобілі на лобовому склі знаходиться ЖПС-навігатор фірми «НЮВІ-750» вартістю 5000 грн. та зарядний пристрій до нього, вартістю 310 гривень, що належить гр. ОСОБА_11, таємно викрав їх, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 5310 грн.

Крім цього, 27.09.2009 року, приблизно о 02 год., ОСОБА_1, знаходячись  на вул.Антонова 2\32, корпус 7 в м. Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Тойота Ландкрузер», державний номерний знак     75 76 ІЕ, що належить гр. ОСОБА_12  Каменем, який знаходився поруч, ОСОБА_1 наніс удар по склу вікна правих передніх дверей автомобіля, і скло розбилося. В автомобілі між передніми сидіннями знаходилась радіостанція фірми «Президент» вартістю 2400 гривень, що належить гр. ОСОБА_12, яку ОСОБА_1 забрав з автомобіля, тобто таємно викрав, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 2400 грн.

 Він же, 30.09.2009 року, приблизно о 05 год 30 хв. знаходячись  на  вул. Білгородській, 8 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Шевролет Лачетті», державний номерний знак     НОМЕР_10, який знаходився поруч і належить гр. ОСОБА_13 ОСОБА_1 знайшов пляшку біля вказаного автомобіля , якою розбив скло передніх правих дверей   вказаного автомобіля,і заволодів вмонтованою автомагнітола «Піонер» вартістю 4460,06 грн., вирвавши її руками. Після чого гр. ОСОБА_1 з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 4460,06 грн.

Крім цього, 01.10.2009 року, приблизно в 0.30 год., ОСОБА_1,  знаходячись  на бульварі Чоколовському, 6 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Сітроєн Берлінго», державний номерний знак     НОМЕР_11, який стояв поруч і належить гр. ОСОБА_14 Каменем, який знаходився поруч автомобіля, ОСОБА_1 розбив скло лівої частини багажника,і дістав звідти перфоратор «Макіта» вартістю 1200 грн., прилад для супутнику «СФ 20» вартістю 1300 грн., чемодан з інструментами вартістю 1000 грн., ящик з конвекторами в кількості 10 штук вартістю 100 грн. кожний, що належить гр. ОСОБА_14 ОСОБА_1 забрав вказані речі з автомобіля, тобто таємно викрав їх,  і з місця вчинення злочину  зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 4500грн.

Крім цього, 03.10.2009 року, приблизно о 02 год., ОСОБА_1 знаходячись  на вул. Мішина 37-А в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «Субару Лекасі»,  державний номерний знак     НОМЕР_12, що належить гр. ОСОБА_15 каменем, який знаходився поруч, ОСОБА_1 розбив вікно правих передніх дверей автомобіля і заволодів автомагнітолою «Блайпінт» вартістю 800 грн., а з   скриньки панелі  автомобіля забрав ліхтарик «Дюрасел» вартістю 150 грн., тобто таємно викрав їх. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 950 грн.

 03.10.2009 року, приблизно о 01 год., ОСОБА_1, знаходячись  на вул. Кривоноса, 6 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «ВАЗ 2106» , державний номерний знак     НОМЕР_13, що належить гр. ОСОБА_16 Каменем він розбив вікно передніх правих дверей вказаного автомобіля, і вирвав з салону вмонтовану автомагнітолу «Піонер» вартістю 2200 грн.,а також забрав дві звукові колонки фірми «Блау-Пункт» вартістю 100 грн. кожна, два склоочисники вартістю 40 грн. кожний, та стійку для дисків в якій знаходилось двадцять дисків загальною вартістю 450 грн. Після чого гр. ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 2980 грн.

Крім цього, 05.10.2009 року, приблизно о 23 год.,  ОСОБА_1, знаходячись  на  вул. Кривоноса, 12 в м. Києві вирішив повторно таємно викрасти чуже майно з автомобіля «ВАЗ 2104», державний номерний знак     НОМЕР_14, який знаходився поруч і належить гр. ОСОБА_17 Пляшкою, яку знайшов біля автомобіля, він розбив вікно передніх правих дверей автомобіля, звідки забрав авто магнітолу, вартістю 100 грн., аварійний трикутник вартістю 20 грн., а також радіоантену вартістю 50 грн. Після чого, гр. ОСОБА_1 з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши гр. ОСОБА_17 матеріальну шкоду  в сумі 170 грн. А всього ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно на загальну суму 33 360 грн. 06 коп.

В апеляціях:

-   засуджений просить скасувати вирок в зв’язку з неповнотою та

однобічністю досудового і судового слідства, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 185 на ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він дійсно вчинив крадіжки чужого  майна, але лише в двох епізодах, а саме: 03.10.2009 року чуже майно з автомобіля, що належить ОСОБА_16, та 05.10.2009 року – чуже майно з автомобіля, що належить ОСОБА_17 Інших крадіжок він не вчиняв.

-   прокурор, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, не

оспорюючи доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України, просить вирок суду скасувати в частині призначеного засудженому покарання, в зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості та особі засудженого, постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

    На думку прокурора, суд першої інстанції не в повній мірі врахував особу ОСОБА_1, який не працює, без визначеного місця проживання та реєстрації, раніше неодноразово судимий, вчинив шістнадцять епізодів умисних злочинів з корисливих мотивів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, пояснення прокурора,   який підтримав апеляцію прокурора,  що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти апеляції засудженого, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляцій засудженого та прокурора без задоволення, а вироку суду без зміни з наступних підстав.

Судовий розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою всіх його учасників, які в зв’язку з цим  позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Згідно з даними протоколу судового засідання від 26.01.2010 року (а. с. 133, т. 3) суд роз’яснив учасникам судового розгляду, у т. ч.  окремо підсудному ОСОБА_1 зміст частини третьої статті 299 КПК України,  зазначивши, що у разі так званого скороченого розгляду справи, під час якого не будуть досліджуватися обставини справи, він не вправі буде оскаржувати вирок в цій частині, а тільки в частині призначеного покарання.

З відповіді підсудного суду вбачається, що зміст ч. 3 ст. 299 КПК України  йому був зрозумілий і він просив   провести судове слідство у скороченому порядку (там же).

Зауваження на протокол судового зсідання засуджений не подавав.

Проти проведення судового слідства саме  в такому порядку не заперечував і державний обвинувач.

Крім того, як свідчать дані, що містяться в показаннях ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в судовому засіданні (т. 3, а. с. 59-66, 106-111, 133-135), на той час він повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину за всіма, без виключення, епізодами пред’явленого йому обвинувачення, що надало суду процесуальні підстави розглянути справу за його згодою у відповідності з правилами ч. 3 ст. 299 КПК України.

Аналіз даних, що містяться у вказаних показаннях засудженого, свідчить про те, що ОСОБА_1 у притаманній саме йому манері, неодноразово послідовно та логічно виклав обставини вчинення ним епізодів вчиненого злочину, уточнюючи та доповнюючи їх, зазначивши при цьому такі деталі та особливості місць, часу та способу їх скоєння, які могли бути відомі лише йому, оскільки він одноособово у таємний спосіб викрав чуже майно громадян з автомобілів з використанням схожих за своїм характером як засобів та предметів, за допомогою яких він проникав в салони транспортних засобів, та дій, що він вчинив.

Колегія суддів не бере до уваги доводи засудженого, висловлені ним в апеляційному суду, про те, що він визнав вину в інкримінованому злочині за всіма епізодами обвинувачення під тиском працівників міліції, оскільки скарг з цього приводу він не подавав, як сам підтвердив, і суд на нього тиску не чинив безпосередньо  і він міг повідомити в судовому засіданні про незаконні дії працівників міліції.

За таких обставин, колегія суддів не бере до уваги викладені в апеляції засудженого його доводи в цій частині.

Кваліфікація дій  ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно є правильною, оскільки судом доведено, що він вчинив низку крадіжок чужого майна громадян і тому суд вірно вказав на повторність вказаних злочинних дій ОСОБА_1

Тому, підстав для задоволення апеляції засудженого про перекваліфікацію його дій з частини другої на частину першу статті 185 КК України також немає, як і підстав для скасування вироку.

Колегія суддів не бере до уваги викладені в апеляції доводи прокурора про необхідність скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_20. покарання, постановлення відносно нього нового вироку та призначення йому покарання у виді позбавлення волі, виходячи з наступного.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, зокрема, попередні судимості, задовільні характеристики, фактичні обставини справи та розмір вартості викраденого ним майна і визначив саме таке покарання, яке, на думку суду, є необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Виходячи з викладених у вироку мотивів призначення ОСОБА_1 покарання, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дотримався   вимог статті 65 КК України.

Строк, на який суд позбавив ОСОБА_1 волі є майже максимальним. При цьому суд врахував, крім викладеного, щире каяття засудженого у вчиненому, правомірно  визнавши вказане обставиною, що пом’якшує покарання, а відтак – дійшов обґрунтованого висновку про недоцільність призначення ОСОБА_1 покарання саме у максимальному розмірі.

Таким чином, вимога прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання є безпідставною.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є законний і обґрунтований, а  апеляції засудженого та прокурора – безпідставними.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року  відносно

ОСОБА_1 – без зміни.

Судді      Дембовський С.Г.             Скавронік В.М.              Гладій С.П.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація