УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого – судді Єфімової О.І.,

суддів Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

з участю прокурора Пламадяли І.П.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула 7 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

-   26 січня 2005 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК на один рік позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, з іспитовим строком в один рік;

-   6 вересня 2005 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК, з застосуванням правил ст. ст. 70, 71 КК, на п’ять років шість місяців позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 30 грудня 2008 року умовно-достроково на не відбутий строк в один рік дев’ять місяців, на підставі постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 грудня 2008 року,

________________________________________________________________

Справа 11а-1294                     Вирок постановлено під головуванням судді Почупайло А.В.

Категорія: ч.2 ст. 309 КК      Доповідач в апеляційній інстанції: суддя Британчук В.В.

?   за ч. 2 ст. 309 КК на два роки позбавлення волі, і на підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків - на два роки один місяць позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати в сумі 2 139 грн. 84 коп. за проведення судових експертиз.

Вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 4 серпня 2009 року приблизно о 19 год. біля будинку № 6 по вул. Депутатській у м. Києві незаконного придбання у невстановленої досудовим слідством особи для особистого вживання особливо небезпечного наркотичного засобу – ацетильованого опію, вагою 0,164 г у перерахунку на суху речовину, який він повторно, незаконно зберігав при собі без мети збуту у тому ж місці до 19 год. 30 хв.

Крім того, ОСОБА_1 27 жовтня 2009 року приблизно о 16 год. 50 хв., знаходячись поруч з буд. № 6 по вул. Підлісній у м. Києві, повторно, незаконно зберігав при собі без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, вагою 0,142 г у перерахунку на суху речовину, який він у цей день незаконно придбав для особистого вживання приблизно о 16 год. 20 хв. біля комп’ютерного клубу по вул. Підлісній, 9 в м. Києві у невстановленої досудовим слідством особи.

В апеляційній скарзі засуджений, не оспорюючи фактичні обставини справи і правильності кваліфікації його діяння, просить вирок змінити і пом’якшити призначене покарання на підставі ст. ст. 69, 74 КК, посилаючись на поганий стан здоров’я, визнання вини, на те, що він працював, але не офіційно, на автомийці, де позитивно характеризувався, таким же чином характеризувався за останнім місцем відбування покарання. Також, апелянт послався на наявність матері – пенсіонерки.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення прокурора, який уважав за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок місцевого суду – без зміни, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, вивчивши справу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає її непідлягаючою задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена наявними у справі доказами, розглянутими і дослідженими в судовому засіданні, й в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація його діяння за ч. 2 ст. 309 КК є правильною.

Що стосується прохання апелянта про пом’якшення покарання, то колегія суддів уважає його безпідставним, оскільки призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 71 КК, вчиненому і особі засудженого.

Судом першої інстанції покарання призначено за ч. 2 ст. 309 КК у мінімальних межах, і за сукупністю вироків, адже ОСОБА_1 вчинив новий злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком, не у максимально можливих межах.

При цьому було належно враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, а також те, що засуджений раніше притягався до кримінальної відповідальності. Також судом врахована обставина, яка пом’якшує покарання, а саме: щире каяття, і стан здоров’я.

    Яких-небудь нових даних про особу засудженого і обставин, які б могли пом’якшувати його покарання, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Справа не містить даних, з якими кримінальний закон пов’язує призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від покарання та його відбування (ст. ст. 69, 74 КК).

    У зв’язку з цим колегія судді не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 і пом’якшення йому покарання.

    Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

    Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

С у д д і :

В. Британчук О. Єфімова Ж. Єленіна