УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого – судді Єфімової О.І.,

суддів Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

з участю прокурора Пламадяли І.П.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

підсудної ОСОБА_2,

розглянула 7 липня 2010 року у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року.

Цією постановою справа за обвинуваченням

ОСОБА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, на підставі ст. 281 КПК, повернута прокурору міста Києва на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона повторно, незаконно придбала, перевезла і зберігала з метою збуту, а також незаконно збула особливо небезпечні наркотичні засоби та особливо небезпечну психотропну речовину.

Зазначені дії, вчинені ОСОБА_2, на думку слідчих органів, в м. Києві протягом 29 серпня 2007 року – 15 квітня 2009 року. Зокрема, вона обвинувачена у збуті особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечної психотропної речовини у різний час громадянину «ОСОБА_3.» - 29 серпня 2007 року, громадянину «ОСОБА_4.» - 11 лютого, 13, 14 квітня 2009 року.

__________________________________________________________________

Справа № 11а-1293                        Постанова винесена суддею Ясельським А.М.

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК              Доповідач в апеляційній інстанції: суддя Британчук В.В.

Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції   послався на неповноту і неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, і зажадав від слідчих органів виконати низку слідчих дій.

В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову і справу направити на новий судовий розгляд, вважаючи, що судом не встановлено такої неповноти досудового слідства, яку неможливо усунути під час судового розгляду справи, а деякі висновки не відповідають вимогам закону. Апелянт вважає, що вина підсудної у вчиненні інкримінованого злочину, повністю підтверджується наявними у справі доказами і порушень вимог КПК під час розслідування справи не допущено.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційне подання, захисника і підсудну, які заперечували проти його задоволення, вивчивши справу та обговоривши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Судом було дотримано ці вимоги кримінально-процесуального закону і на законних підставах зроблено висновок про неможливість розглянути справу по суті без повернення її на додаткове розслідування.

Згідно із ст. 22 КПК на прокурора і слідчого покладені обов’язки по всебічному, повному і об’єктивному дослідженню обставин справи.

Ч. 1 ст. 64 КПК передбачено, що доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, органи досудового слідства не дотримали в справі цих вимог кримінально-процесуального закону.

Так, згідно даних, що містяться у протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 15 квітня 2009 року (т. 1 а. с. 63-65), було виявлено і вилучено наркотичні засоби та гроші, які були їй передані громадянином «ОСОБА_4.» під час контрольної закупки наркотичних засобів 14 квітня 2009 року.

Цей обшук провів оперуповноважений ВБНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5

Між тим дані про те, на якій підставі цей працівник міліції проводив таку слідчу дію, у справі відсутні, зокрема, відсутнє доручення слідчого в порядку ст. 114 КПК.

Таке доручення обов’язково повинно бути у справі, адже суд, згідно із ст. 177 КПК, дозвіл на обшук в квартирі АДРЕСА_1 дав слідчому слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України.

Отже, без перевірки прокурором законності цієї слідчої дії, що безпосередньо впливає на вирішення питання про те, чи є протокол обшуку належним доказом, неможливо розглянути справу в суді.

А тому і результати обшуку, зафіксовані у цьому протоколі, без такої перевірки не можуть бути використані як доказ вини ОСОБА_2

Враховуючи, що одними з вирішальних доказів вини підсудної у збуті наркотичних засобів з боку сторони обвинувачення є показання громадян «ОСОБА_3.» та «ОСОБА_4.», з огляду на невизнання підсудною вини у цьому, і невиконання органами міліції і прокурором неодноразових прохань суду по забезпеченню явки їх в суд для допиту, судом правильно поставлено питання стосовно розшуку цих осіб, а, якщо вони померли, долучення до справи відповідних документів (актових записів про смерть).

Оскільки справа направляється на додаткове розслідування, слідчим органам належить виконати і інші слідчі дії і оперативно-розшукові заходи, вказані в постанові суду першої інстанції. В залежності від отриманих результатів, виконати і інші.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним доповнити постанову суду наступним.

Як убачається з постанови слідчого від 30 червня 2009 року (т. 1 два останніх аркуші без номера), зі справи було виділено і направлено прокурору Святошинського району м. Києва матеріали для перевірки показань ОСОБА_2 про підкидання їй наркотичних засобів працівниками міліції під час обшуку в квартирі 15 квітня 2009 року, застосування до неї фізичного насильства з боку працівників міліції, щоб примусити написати неправдиве пояснення про визнання вини.

Проте, в справі на момент винесення судом постанови про направлення її на додаткове розслідування, процесуальне рішення прокурора в порядку ст. 97 КПК, відсутнє.

Колегія суддів вважає це істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону з боку органі в слідства, яке перешкоджає розглянути справу в суді по суті, адже від результатів перевірки прокурором вказаних показань ОСОБА_2 залежить вирішення питання, як про визнання певних доказів допустимими, так і про доведеність вини підсудної у пред’явленому обвинуваченні.

Отже, постанова суду про направлення справи на додаткове розслідування є законною і обґрунтованою, а тому апеляційне подання прокурора не може бути задоволено.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

А пеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року про направлення на додаткове розслідування справи, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, залишити без зміни.

Доповнити постанову суду вказівкою про перевірку прокурором показань ОСОБА_2 про підкидання їй наркотичних засобів працівниками міліції під час обшуку в квартирі 15 квітня 2009 року, застосування до неї фізичного насильства з боку працівників міліції, щоб примусити написати неправдиве пояснення про визнання вини, з винесенням процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК.

С у д д і :

В. Британчук Ж. Єленіна О. Єфімова