УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 11-а-1185/10 Г оловуючий у 1 інстанції Котович О.Л.
Категорія – ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Бовтрук В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді – Гладій С.В.
суддів – Бовтрук В.М., Кепкал Л.І.
за участю прокурора – Мінакової Г.О.
захисників – ОСОБА_2
представника потерпілого – ОСОБА_3
засудженого – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Орлівка Куликівського району Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, працюючий в ТОВ «Компанія ТСК» охоронцем, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Вироком постановлено цивільні позови потерпілих задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_7 3836 грн. 70 коп. матеріальної шкоди і 191000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 – 14450 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_8 2180 грн. 11 коп. матеріальної шкоди і 22000 грн. моральної шкоди. Також вироком постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь Броварської центральної районної лікарні 770 грн. 80 коп., витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_5; на користь Чернігівської міської лікарні № 2 – 11206 грн. 35 коп., витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_5 Крім того, вироком постановлено стягнути 2128 грн. 68 коп. судових витрат з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за таких обставин.
Як зазначено у вироку, 13 вересня 2009 року біля 18 години на автодорозі «Чернігів - Київ» ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ - 21011» з номерним знаком НОМЕР_2, рухався від с. Калинівка в напрямку м. Бровари Київської області і на ділянці дороги між вказаними населеними пунктами порушив правила безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а саме:
- підпункти «а» і «б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, які вимагають від водія для забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;
- підпункт «в» пункту 31.4.1 Правил дорожнього руху і експлуатував згаданий транспортний засіб за наявності технічної несправності у вигляді порушення герметичності гідравлічного гальмівного приводу – робочого гальмівного циліндру заднього лівого колеса і відсутності блокування заднього лівого колеса при ввімкненій гальмівній системі стоянки,
- підпункт «г» пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху і експлуатував згаданий транспортний засіб за наявності технічної несправності у вигляді встановлення на задню вісь шин різних моделей з різними малюнками протектора;
- п. 12.1 Правил дорожнього руху і під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.3 Правил дорожнього руху і при виникненні перешкоди і небезпеки для руху, яку об’єктивно спроможний був виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;
- п. 11.4 Правил дорожнього руху і на дорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де відбулося зіткнення керованого ОСОБА_4 автомобіля з автомобілем марки «Міцубісі Паджеро» з номерним знаком НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_8 і ОСОБА_9
В результаті зіткнення водій автомобіля марки «Міцубісі Паджеро» з номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_5 і його пасажири ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження:
ОСОБА_5 – середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудей (садно правої підлопаткової ділянки з компресійним переломом тіл 8 і 11 грудних хребців);
ОСОБА_8 – тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицевої травми (Переломи передньої та латеральної стінок правої верхньощелепної пазухи, правого супраорбітального краю, даху і латеральної стінки правої очниці, правої ви лицевої кістки, транссудат правої верхньощелепної пазухи, клиновидної пазухи, струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки, підапоневротична гематома ділянки чола справа, синець правого ока), середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді забійної травми грудей (переломи 3, 4, 5, 6 ребер справа) і закритої травми тазу (переломи правої лобкової та сідничної кісток), легкі тілесні ушкодження (чисельні синці та садна шкірних покровів, крововилив в м’які тканини правої кисті, різана рана лівої гомілки);
ОСОБА_9 – тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з синцем на обличчі, крововиливами у м’які покрови волосяної частини голови, переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під м’яку мозкову оболонку, в тканину та в шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання тканини головного мозку, від яких вона померла на місці пригоди.
Вказані наслідки, які настали, перебувають у причинному зв’язку з порушенням підсудним ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію злочину та фактичні обставини справи встановлені судом, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, просить вирок суду в частині призначеного засудженому покарання скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. При цьому апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання засудженому, не надав належної оцінки характеру суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, невідворотності наслідків, що настали від його злочинних дій – у вигляді смерті малолітньої потерпілої – ОСОБА_9.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5, не оспорюючи кваліфікацію злочину, фактичні обставини справи встановлені судом та правильність призначеного ОСОБА_4 судом покарання, просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5 про відшкодування шкоди заподіяною дорожньо-транспортною пригодою скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Апелянт посилається на те, що суд при вирішенні цивільного позову не дотримався вимог закону і постановив незаконне рішення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Мінакову Г.О., яка не підтримала апеляцію, подану прокурором, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та підтримала апеляцію потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_5, яка підтримала подану потерпілим апеляцію, просила вирок суду в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора та підтримав апеляцію потерпілого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2, який також заперечував проти поданої прокурором апеляції, а при розгляді апеляції потерпілого ОСОБА_5 покладався на розсуд суду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляція потерпілого ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності і не оспорюються самими апелянтами.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною.
Що стосується доводів апеляції прокурора про м’якість призначеного ОСОБА_4 покарання, то з ними погодитись не можна, оскільки при призначенні покарання засудженому судом першої інстанції були враховані суспільна небезпечність вчиненого ним злочину, дані про особу винного, відсутність пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Враховано судом і ті обставини, на які прокурор посилається в своїй апеляції.
Призначене ОСОБА_4 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України, і воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
За таких обставин, апеляція прокурора про призначення засудженому ОСОБА_4 більш суворого покарання, задоволенню не підлягає.
Разом з тим, при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5, суд, на думку колегії суддів, належним чином не з»ясував всіх обставин справи, які пов»язані з вирішенням цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 щодо заподіяння йому матеріальної і моральної шкоди та осіб, які згідно з вимогами закону могли бути притягнуті до участі у справі за даним позовом.
Посилання в мотивувальній частині вироку на те, що цивільний позов у кримінальній справі розглядається лише в межах пред»явленого обвинувачення, а ОСОБА_4 обвинувачення в пошкодженні автомобіля потерпілого ОСОБА_5 не пред»являлось, є безпідставними і не відповідають вимогам закону.
За таких обставин не можна вважати прийняте судом рішення в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 законним і обґрунтованим, а тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а апеляцію потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2010 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 - скасувати, справу в цій частині направити до того ж суду на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Судді: