Судове рішення #10022951

                                              УКРАЇНА

            АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА

1     Справа № 11-а-1181/10                                                       Г оловуючий у 1 інстанції Бабайлова Л.М.

  Категорія –   ч. 3 ст. 185 КК України                   Доповідач Бовтрук В.М.                                                                        

                         У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року                     колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого  - судді –  Гладій С.В.

суддів – Бовтрук В.М., Кепкал Л.І.

за участю прокурора –  Мінакової Г.О.

засудженого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 09 березня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

    Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, не маючий реєстрації, раніше судимий: 1) 19.10.2005 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2006 року іспитовий строк скасовано; 2) 13.08.2007 року Ірпенським міським судом Київської області за ст.ст. 390 ч. 1, 71 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 13 квітня 2009 року по відбуттю строку,    

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

    Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

    Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 03 жовтня 2009 року приблизно о 23 годині 30 хвилин з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до приміщення перукарні «Ксенія», розташованого на першому поверсі будинку 60/10 по пр. Маяковського в м. Києві, та скориставшись тим, що навісний замок на вхідних дверях перукарні не зачинений, зняв його, стрімко потягнув за ручку вхідних дверей, внаслідок чого внутрішній накладний замок вирвався з шурупів та двері відчинилися. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 проник до приміщення перукарні «Ксенія», звідки повторно таємно викрав чуже майно, а саме, належні ОСОБА_3 телевізор «Color television Akita 14AK44» вартістю 800 гривень, CD\DVD плеєр Sony DVP-K68P, вартістю 600 гривен, двоє професійних перукарських ножиців «Ягуар» вартістю 800 гривень, загальною вартістю 1600 гривень, професійну машинку для стрижки «Moser» вартістю 700 гривень, машинку для перманентного татуажу вартістю 3000 гривень, п’ять DVD-дисків з записами кінофільмів вартістю по 23 гривні загальною вартістю 115 гривень, лампу денного освітлення «НТ30172Х36W» вартістю 220 гривень, а всього майно на загальну суму 7035 гривень, та належні ОСОБА_4 професійні перукарські ножиці «МРЦ» в кількості двох штук вартістю по 250 гривень, загальною вартістю 500 гривень, тример перукарський «Philips QC 5010» вартістю 262 гривень 80 коп., дві перукарські щітки вартістю по 25 гривні, а всього майно на загальну суму 812 гривні 80 коп., після чого  з місця вчинення злочину зник, розпорядившись  викраденим майном на власний розсуд.

    В апеляційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2, посилаючись на те, що досудове слідство проведено однобічно та неповно, а вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, просить вирок  в частині призначення покарання змінити, застосувати до нього ст. 69 КК України, призначивши мінімальне покарання. При цьому, апелянт посилається на те, що  як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні він свою вину визнавав частково, а саме в тій частині, що вхідні двері перукарні «Ксенія» були майже відкриті і шурупи він не виривав, машинку для татуажу він не брав. Зазначає також, що він розкаюється у скоєному.

В запереченні на апеляцію засудженого прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Прокурор зазначає, що ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні вину визнавав частково, матеріальні збитки потерпілим не відшкодував, тобто пом’якшуючі обставини взагалі відсутні, а тому підстав для  застосування до засудженого ст.69 КК України  не вбачається.

    Заслухавши доповідь судді, засудженого, який просив задовольнити його апеляційну скаргу з доповненнями, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого та просив вирок суду залишити без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених у їх сукупності.

Зокрема, доказами винності ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна з проникненням в приміщення, є детальні та послідовні показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ставити під сумнів які у суду не було жодних підстав.

Так, потерпіла ОСОБА_3 на протязі всього досудового та судового слідства  давала послідовні показання про те, що після повідомлення ОСОБА_4 вранці 4 жовтня 2009 року про те, що двері в перукарню відчинені і накладний замок зірваний з шурупів, вона, приїхавши в перукарню, виявила відсутність належного їй майна, а саме телевізора, плеєра, двох професійних перукарських ножниць, професійної машинки для стрижки, машинки для перманентного татуажу, п»яти дисків із записами кінофільмів, лампи денного освітлення, а також належних ОСОБА_4 професійних перукарських ножниць та тримера перукарського.

Аналогічні показання давала на досудовому слідстві і потерпіла ОСОБА_4 ( а.с.46).

Як слідує з протоколу огляду місця події від 04.10.2009 року, вхідні двері салону-перукарні «Ксенія», розташованого по пр-ту Маяковського, 60/10 в м.Києві, обладнані накладним замком, який пошкоджень не має, працездатний , але саморізи на замку викручені ( а.с. 19-22).

    Сам засуджений ОСОБА_2 під час досудового і судового слідства не заперечував того, що саме він   03 жовтня 2009 року  приблизно о 23 год. 30 хв.  з метою таємного викрадення чужого майна, підійшовши до вхідних дверей перукарні «Ксенія», побачивши, що навісний замок на дверях перукарні був незачинений, штовхнув двері, після чого зайшов у перукарню, звідки таємно викрав маленький телевізор, плеєр «Соні», двоє перукарських ножиць «Ягуар», машинку для стрижки, п’ять дисків, лампу денного освітлення, двоє перукарських ножиць «МРЦ», перукарський тример.

Таким чином, суд 1-ї інстанції повно, всебічно і об»єктивно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку вищенаведеним на іншим, зібраним по справі доказам, в тому числі і доводам засудженого про те, що машинку для татуажу він не брав, і  що  замок на дверях був відкритий, а тому він лише штовхнув двері і вони відчинились, ретельно їх перевірив і обґрунтовано постановив відносно ОСОБА_2 обвинувальний вирок.

    Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.

Твердження засудженого в апеляції про однобічність і неповноту досудового і судового слідства, а також допущені слідством і судом порушення кримінально-процесуального закону, є безпідставними.

    З матеріалів справи, протоколу судового засідання видно, що органами досудового слідства і судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, і даних, що свідчили б про упередженість слідчих органів чи суду щодо засудженого ОСОБА_2, немає.

Тому доводи в апеляції про те, що досудове і судове слідство були неповними і необ»єктивними – безпідставні.

    Що стосується доводів апеляції  про суворість призначеного покарання, то з ними погодитись не можна, оскільки при призначенні покарання засудженому суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, дані про його особу, наявність обтяжуючої покарання обставини.      

            На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, і воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав для пом»якшення покарання засудженому колегія суддів не знаходить.

    З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

        Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

    Вирок Деснянського районного суду міста Києва  від 09 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.    

    Судді:

        _____________         _______________             _____________

           Гладій С.В.           Бовтрук В.М.                          Кепкал Л.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація