УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого – судді Верховець Т.М.,
суддів Скавроніка В. М., Єфімової О.І.,
прокурора Тертичного О.А.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула 27 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.11.2009 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньо освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, п/б, раніше не судимого,
визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 190 ч. 2, 27 ч. 5 ст.
358 ч. 1, 14 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та засуджено:
- за ст. 190 ч. 2 КК України – до позбавлення волі на строк два роки;
- за ст. 27 ч. 5 ст. 358 ч. 1 КК України – до обмеження волі на строк один рік;
- за ст. 14, ст. 190 ч. 2 КК України – до позбавлення волі на строк один рік;
- за ст. 358 ч. 3 КК України – до обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Запобіжний захід залишено без зміни – тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту з питань виконання покарань.
Строк відбуття ОСОБА_1 покарання обчислено з 09.07.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2
Володимировича матеріальну шкоду в сумі 34495 гривень та моральну шкоду в сумі 20000 гривень.
Справа № 11-834/10 Категорія – ч. 2 ст. 190 КК України
Головуюча в суді 1-ї інст.. Шурига Т.Г. Доповідач Скавронік В.М.
Як вказано у вироку, ОСОБА_1 18.06.2009 року, приблизно о 22:00 годині, перебуваючи на вул. Драйзера в м. Києві, в приміщенні кафе «Корона», з метою подальшого перепродажу автомобілів та заволодіння чужими коштами шахрайським шляхом, домовився придбати у невстановленої досудовим слідством особи два автомобілі, які були незаконно оформлені на ОСОБА_4
Невстановлена досудовим слідством особа запропонувала ОСОБА_1 підробити паспорт громадянина України, виданий на ім’я ОСОБА_4, вклеївши в нього фотокартку ОСОБА_1
Реалізуючи свої злочинні наміри, 19.06.2009 року, ОСОБА_1 надав дві свої фотокартки невстановленій слідством особі, яка в подальшому вклеїла їх в паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_4, серії НОМЕР_3, а отже, умисно підробила вказаний паспорт громадянина України.
Крім того, приблизно 20.06.2009року, ОСОБА_1, з метою подальшого перепродажу та заволодіння чужими коштами шляхом обману, придбав за 2000 доларів США у невстановленої слідством особи автомобіль «Фольксваген Пасат» (кузов НОМЕР_1) разом з підробленими документами на вказаний автомобіль, виданими на ім'я ОСОБА_4
Реалізуючи свої злочинні наміри та діючи під іменем ОСОБА_4, приблизно 20.06.2009 року, ОСОБА_1 розмістив на веб-сайті www.avto.ria.ua інформацію про продаж автомобіля «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_1), за 4200 доларів США.
Так, 23.06.2009 року, приблизно о 9 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 зустрівся в районі станції метро «Дарниця» у м. Києві з ОСОБА_2, який виявив бажання придбати вказаний автомобіль. Під час зустрічі ОСОБА_1 увів ОСОБА_2 в оману, повідомивши останньому неправдиву інформацію про те, що його прізвище, ім’я та по-батькові ОСОБА_4, і автомобіль належить йому на праві приватної власності. Також, він переконав ОСОБА_2 у вигідності придбання вказаного автомобіля, запропонувавши останньому ціну, нижчу за ринкову. З метою приховування своїх дійсних злочинних намірів, ОСОБА_1 уникав укладення угоди купівлі-продажу транспортного засобу до кінця робочого дня, щоб у ОСОБА_2 не було можливості перед укладенням угоди перевірити «Фольксваген Пасат» (кузов НОМЕР_1) у ВРЕР УДАІ ГУМВС України в м. Києві.
В той же день, продовжуючи свої злочинні дії та перебуваючи на вул. Желябова, 2 у м. Києві, в кабінеті приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 надав останньому завідомо підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_3, щоб отримати генеральну довіреність для ОСОБА_2 на право керування автомобілем «Фольксваген Пасат» (кузов НОМЕР_1).
Пізніше, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на вул. Луначарського в районі станції метро «Лівобережна» в м. Києві, використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 та генеральну довіреність від 23.06.2009 року, збув ОСОБА_2 автомобіль «Фольксваген Пасат», (кузов № НОМЕР_1), який не має реєстрації в Україні, за 4000 доларів США, що за офіційним курсом становило 30441,2 грн. Заволодівши коштами ОСОБА_2 шляхом обману, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив останньому значного матеріального збитку на вищевказану суму.
Крім того, приблизно на початку липня 2009 року, ОСОБА_1, перебуваючи в районі перехрестя проспекту Ватутіна та бульвару Перова в м. Києві, з метою подальшого перепродажу та повторного заволодіння чужими коштами шахрайським шляхом придбав за 2000 доларів США у невстановленої слідством особи автомобіль «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2) разом з документами на вказаний автомобіль, що видані на ім'я ОСОБА_4
Реалізуючи свої злочинні наміри та діючи під іменем ОСОБА_4, з метою повторного заволодіння чужими коштами шляхом обману, ОСОБА_1 приблизно на початку липня 2009 року розмістив на веб-сайті www.avto.ria.ua інформацію про продаж автомобіля «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2) за 4200 доларів США, що по офіційному курсу становило 32046 грн.
Так, 06.07.09 року до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_6, який виявив бажання придбати вказаний автомобіль. Під час розмови ОСОБА_1 увів останнього в оману, повідомивши неправдиву інформацію про те, що він – ОСОБА_4, і автомобіль належить йому на праві приватної власності. ОСОБА_6 погодився придбати автомобіль і попросив ОСОБА_1 оформити у нотаріуса генеральну довіреність на право керування автомобілем «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2) на його ім’я, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Цього ж дня, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії та перебуваючи по проспекту Маяковського, 38/10 у м. Києві, в кабінеті приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмоленко Ю.В., надав останньому завідомо підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_4, серії НОМЕР_3, щоб отримати генеральну довіреність для ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на право керування автомобілем «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2).
Таким чином, ОСОБА_1 створив усі умови для того, щоб збути автомобіль «Фольксваген Пасат» (кузов №НОМЕР_2), що не має реєстрації в Україні, однак здійснити задумане не зміг, оскільки ОСОБА_6 в подальшому відмовився від придбання вказаного автомобіля.
Крім того, 07.07.2009 року, до ОСОБА_1 зателефонував о/у Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10, який відпрацьовував оперативну інформацію за зверненням потерпілого ОСОБА_2 щодо заволодіння його коштами шахрайським шляхом. ОСОБА_10 повідомив, що «ніби-то» виявив бажання придбати автомобіль «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2). Під час розмови ОСОБА_1 увів останнього в оману, повідомивши неправдиву інформацію про те, що він – ОСОБА_4, і автомобіль належить йому на праві приватної власності, та домовився про зустріч.
Так, ОСОБА_1 08.07.2009 року, приблизно о 10:55 годині, приїхав на вул. Малишка, 3 в м. Києві. Маючи намір повторно заволодіти чужими коштами шляхом обману та використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_1 створив усі умови для того, щоб збути автомобіль «Фольксваген Пасат» (кузов №НОМЕР_2), що не має реєстрації в Україні, однак, здійснити задумане не зміг, оскільки був затриманий співробітниками міліції.
Крім того, в ході досудового слідства встановлено, що 23.06.2009 ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Желябова, 2 у м. Києві, в кабінеті приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, надав останньому завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_3, щоб отримати генеральну довіреність для ОСОБА_2 на право керування автомобілем «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_1), використавши таким чином вказаний підроблений паспорт.
Крім того, 06.07.2009 року ОСОБА_1, перебуваючи по проспекту Маяковського, 38/10 у м. Києві, в кабінеті приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмоленко Ю.В., надав останньому завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_3, щоб отримати генеральну довіреність для ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на право керування автомобілем «Фольксваген Пасат» (кузов № НОМЕР_2), повторно використавши таким чином вказаний підроблений паспорт.
Крім того, ОСОБА_1, 08.07.2009 року , приблизно о 10:55 годин, перебуваючи на вул. Малишка, 3 в м. Києві, в районі станції метро «Дарниця», під час затримання, надав співробітникам міліції завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_4, повторно використавши таким чином вказаний підроблений паспорт.
В апеляціях:
- засуджений просить змінити вирок, застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити від подальшого відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього певних обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки він щиро кається у вчиненому, усвідомив протиправність своїх злочинних дій, має намір працевлаштуватися, відшкодувати завдану ним шкоду і стати на шлях остаточного виправлення;
- прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, в зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м’якості, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1: - за ст. 190 ч. 2 КК України – до позбавлення волі на строк два роки;
- за ст. 27 ч. 5 ст. 358 ч. 1 КК України – до обмеження волі на строк два роки;
- за ст. 14, ст. 190 ч. 2 КК України – до позбавлення волі на строк один рік;
- за ст. 358 ч. 3 КК України – до обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти апеляції засудженого і просив залишити вирок суду першої інстанції без зміни, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляцій без задоволення, а вироку суду без зміни з наступних підстав.
Вина засудженого у вчиненні ним інкримінованих злочинів ним визнана повністю, доведена в судовому засіданні та підтверджується дослідженими у справі та викладеними у вироку доказами в їх сукупності.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. ст. 190 ч. 2, 27 ч. 5 ст. 358 ч. 1, 14 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України є правильною і вказане в апеляціях не оспорюється.
Колегія суддів не погоджується з викладеними в апеляції доводами прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м’якості, оскільки його призначено з дотриманням вимог, передбачених ст. 65 КК України.
Як вбачається з вироку та матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується посередньо, щиро кається у вчиненому, що суд першої інстанції правомірно врахував як обставину, яка пом’якшує покарання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України не може вплинути на розмір остаточного покарання, призначеного засудженому на підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених ним злочинів, з яким погодився державний обвинувач, зазначивши про це як в своїй обвинувальній промові в судових дебатах, так і в апеляції.
Таким чином, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що прокурор використав для подачі апеляції на вирок дрібний, незначний за своєю суттю привід.
Колегія суддів також не бере до уваги апеляційні вимоги засудженого ОСОБА_1, оскільки, враховуючи обставини повторно вчинених ним низки злочинів та призначення йому судом мінімальної міри остаточного покарання, не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів вважає, що саме призначене ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення його волі на строк два роки є достатнім для досягнення передбаченої ст. 50 КК України – його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, мають бути залишені без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.11.2009 року, відносно ОСОБА_1 – без зміни.
Судді Верховець Т.М. Скавронік В.М. Єфімова О.І.