А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О Л Т А В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 22ц-5632 Головуючий по першій
2010 рік інстанції Зємцов В.В.
Суддя-доповідач Акопян В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючої судді Акопян В.І.
суддів Петренка В.М., Лобова О.А.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м.Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м.Кременчуці Полтавської області про зобов?язання нарахувати недоплачені суми соціальної допомоги дитині війни.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У 2010 році позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким зобов?язати відповідача нарахувати недоплачену суму соціальної допомоги як дитині війни за 2006 – 2009 роки.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач усупереч закону не виплачує у повному обсязі встановлене ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12 березня 2010 року позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м.Кременчуці Полтавської області у частині не нарахування позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у періоди з 5 лютого 2009 року по 5 лютого 2010 року ; зобов?язано відповідача перерахувати позивачу розмір пенсії за вказані періоди з підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов?язкове пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м.Кременчуці Полтавської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що з 01 січня 2008 року і по теперішній час ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» діє у редакції ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Окрім того, з 22 травня 2008 року є чинною постанова КМУ №530, якою встановлені конкретні розміри підвищення до пенсії для осіб, які мають статус дитини війни.
Судом не взято до уваги, що органи Пенсійного Фонду України вправі здійснювати виплати лише у межах коштів, отриманих з Державного бюджету України на такі цілі, а у 2007 році бюджетні кошти не виділялися.
Висновок суду про застосування величини мінімальної пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» для обрахування підвищення пенсії дітям війни є помилковим та таким, що суперечить закону.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав . Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити
2
апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії громадян, які мають статус дітей війни, отже відповідно до ст.6 цього Закону (надалі – Закон №2195) позивач має право на отримання державної соціальної допомоги у виді підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
У період 2006 – 2009 років державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачувалася.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що не нарахування та, відповідно, невиплата позивачу державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 5 лютого 2009 року по 5 лютого 2010 року є протиправною.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну оцінку.
Відносно вимоги про нарахування і виплату допомоги у 2009 році, то колегія суддів зауважує наступне.
Статтею 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно Закону № 2195-IV розрахунок соціальних виплат здійснюється, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно дія ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не поширюється на спірні відносини.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону № 2195-IV.
Не заслуговують уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування величини мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов?язкове пенсійне страхування» для нарахування розміру виплат, встановлених ст.6 Закону № 2195-IV.
За змістом ч.7,8 ст. 8 ЦПК України при вирішенні спору, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд зобов?язаний застосовувати аналогію закону чи аналогію права та невправі відмовити у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості або суперечності законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Оскільки законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування" , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ,
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції вірно застосував до даних спірних правовідносин ст.. ст.. 11,99,100 КАС України і зобов»язав відповідача зробити перерахунок і виплатити позивачу допомогу за річний термін.
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці відхилити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 березня 2010 року залишити без змін.
3
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча
Судді