УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Наставного В.В.,
суддів: Скавроніка В. М., Ноздрякова В.М.,
прокурора Карпука Ю.А.,
захисника ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2,
розглянула 29 березня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та захисника на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що має на своєму утриманні неповнолітню дитину, не судиму,
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком три роки, з виконанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
На користь потерпілого ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягнуто 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Як вказано у вироку, з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. 19.01.2008 року, в Парку культури та відпочинку «Гідропарк» в м. Києві, під час виконання працівниками ДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 своїх
Справа № 11-а-474 Категорія – ч. 2 ст. 345 КК України
Головуюча в суді 1-ї інст. Антипова Л.О. Доповідач Скавронік В.М.
службових обов’язків, при перевірці ними виконання приватним підприємцем ОСОБА_2 вимог Указу Президента України від 21.11.2005 року № 1643 «Про стан дотримання вимог законодавства України та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин», діючи згідно з Направленням № 83 від 18.01.2008 року на перевірку її, як суб’єкта господарської діяльності, остання після виявлення вказаними працівниками міліції факту реалізації нею алкогольних напоїв без відповідної ліцензії та намагання приховати їх охоронцем належного ОСОБА_2 кафе «Есфір» ОСОБА_8, з метою перешкодити його затриманню, умисно нанесла два потужних удари дерев’яною частиною грабель в голову працівника правоохоронного органу ОСОБА_3, який виконував покладені на нього службові обов’язки, внаслідок чого заподіяла йому легкі тілесні ушкодження та нацькувала проти працівників міліції собаку, випустивши її з розташованого біля кафе вольєру.
В апеляції прокурор , який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати в частині призначеного засудженій покарання в зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та її особі внаслідок м’якості, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України до позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
Заперечуючи проти апеляції прокурора , яку, на його думку, необхідно залишити без задоволення, захисник ОСОБА_1 вказав на те, що відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки в межах пред’явленого обвинувачення.
Згідно ж зі ст. 348 КПК України, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вправі подати апеляцію в межах того обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Крім того, захисник подав свою апеляцію , в якій, вказавши на істотні порушення з боку суду першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону: незабезпечення повної фіксації перебігу судового засідання технічними засобами, на неправильне застосування кримінального закону, на порушення права ОСОБА_2 на захист, оскільки йому не було надано достатнього часу на підготовку до судових дебатів чим його підзахисна була позбавлена належної правової допомоги, головуючою були висловлені на його адресу погрози видалити з-зали суду за допомогою працівників міліції, та на неповноту і однобічність досудового і судового слідства, на не розгляд заяви захисника про відвід судді, та на неповноту досудового і судового слідства, просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Дніпровського району м. Києва на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти апеляції захисника, пояснення захисника і засудженої, які заперечували проти апеляції прокурора та підтримали апеляцію захисника, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженій, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляції прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задоволення апеляції захисника та скасування вироку суду першої інстанції з направленням кримінальної справи на додаткове розслідування з таких підстав.
Згідно із статтею 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку є, зокрема, однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Відповідно до вимог статті 371 КПК України неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови) є: 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту .
Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченої (т. 1 а. с. 154-155), з обвинувального висновку (т. 1 а. с. 184-193) та з вироку суду першої інстанції (т. 3 а. с. 92) її притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України за те, що вона «вчинила умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень під час виконання останнім покладених на нього службових обов’язків».
В той же час, диспозицією частини другої статті 345 КК України чітко визначений склад даного злочину в такій редакції: «умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу… легких … тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків », що, як правильно стверджує в своїй апеляції захисник, свідчить про нетотожність формулювання застосованого кримінального закону з тим його формулюванням, яке визначене законодавцем.
За змістом диспозиції частини другої статті 345 КК України зазначені в ній умисні дії обвинуваченої обов’язково мають бути поєднані зі спеціальним мотивом: вчинення їх у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків.
В даному випадку словосполучення « у зв’язку з виконанням » вказує на те, що особа, якій висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, усвідомлювала, що вона вчиняє вказані злочинні дії у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків та бажала настання саме таких наслідків своїх злочинних дій: заподіяння працівникові міліції легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Словосполучення «під час виконання» не вказує на фактичну мотивацію злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_2 та на спрямованість її умислу на заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 саме у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, тобто на суб’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яка має бути доведеною органом досудового слідства та судом, а лише фіксує об’єктивну сторону злочину, тобто те, що на час заподіяння легких тілесних ушкоджень даному працівникові правоохоронного органу він виконував свої службові обов’язки.
Відтак, - обвинувачення ОСОБА_2 має бути точно сформульоване саме в тій редакції, в якій викладена диспозиція частини другої статті 345 КК України, з тим, щоб недвозначно було зрозуміло, що умисні злочинні дії ОСОБА_2 були нею вчиненні саме у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу ОСОБА_3 службових обов’язків, тобто вчинені нею дії, що відносяться до об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за своїм характером мотивовані саме таким спрямуванням умислу і пов’язані саме з тими (правомірними) діями даного працівника правоохоронного органу, які знаходяться у зв’язку (пов’язані) з виконанням ОСОБА_3 своїх службових обов’язків.
Крім того, в обвинувальному висновку має бути чітко зазначено, чим підтверджуються мотиви дій та спрямованість умислу обвинуваченої на умисне заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, як саме працівникові правоохоронного органу, який виконував покладені на нього службові обов’язки, про що їй було беззаперечно відомо.
Таким чином, викладаючи пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення орган досудового слідства та суд припустилися неправильного тлумачення вказаного кримінального закону в цій його частині, що також є підставою для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування.
Колегія суддів погоджується з викладеними в апеляції захисника доводами про порушення судом вимог ст. 87 КПК України та Інструкції «Про порядок фіксування судового процесу технічними засобами», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005 року № 84, які знайшли своє підтвердження під час перевірки матеріалів справи, зокрема прослуховування звукозапису судового засідання, зафіксованими на аудіо диску, долученого до матеріалів справи.
Так, дійсно, за клопотанням захисника і підсудної в судовому засіданні від 18.02.2009 року застосовано повне (а не часткове!) фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного запису (т. 2 а. с. 121).
У протоколі судового засідання не зазначено, який саме звукозаписувальний пристрій застосовано та за якою саме комп’ютерною системою здійснюється звукозапис.
Прослуховуванням звукозапису, зафіксованому на аудіодиску, долученого до матеріалів справи, та порівнянням його зі змістом протоколу судового засідання встановлено, що у 12 судових засіданнях: 17.03.2009 р. (т. 2 а. с. 155-156); 24.04.2009 р. (т. 2 а. с. 161); 19.05.2009 р. (т. 2 а. с. 176-179); 03.06.2009 р. (т. 2 а. с. 199-200); 11.06.2009 р. (т. 2 а. с. 206); 18.06.2009 р. (т.2 а. с. 217-218); 31.07.2009 р. (т. 2 а. с. 276); 05.10.2009 р. (т. 3 а. с. 27) звукозапис перебігу судового процесу відсутній. Звукозапис перебігу судового процесу в судових засіданнях: 18.02.2009 р. (т. 2 а. с. 121-122); 25.09.2009 р. (т. 3 а. с. 18); 16.11.2009 р. (т. 3 а. с. 75-82); 17.11.2009 р. (т. 3. а. с. 85) є неповний.
Згідно із частиною другою статті 43 КПК України обвинуваченому надано право мати захисника.
Згідно із статтею 266 КПК України, якою передбачена участь захисника в судовому засіданні, захисник підсудного має широкі процесуальні права, зокрема право брати участь в судових дебатах.
Беручи участь в судових дебатах захисник має право: висловлювати свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом’якшують його відповідальність, а також висловлювати свої міркування з приводу застосування кримінального закону та щодо міри покарання.
Як вбачається з протоколу судового засідання, захисник підсудної ОСОБА_2 ОСОБА_1 був позбавлений можливості реально і в повному обсязі скористатися вказаними процесуальними правами в зв’язку з необґрунтованим обмеженням часу на підготовку промови в судових дебатах.
Крім того, органом досудового слідства і судом при розслідуванні та судовому розгляді справи допущена неповнота та однобічність , про яку свідчать ті слідчі та оперативно-розшукові дії, які необхідно виконати у справі.
Висновок суду про правомірність дій потерпілого ОСОБА_3, інших працівників правоохоронного органу - Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві відносно ОСОБА_2 та про доведеність її вини у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтується на неповно та однобічно досліджених обставинах справи.
Зокрема, орган досудового слідства не встановив обставини про отримання відповідного дозволу на реалізацію в належному ОСОБА_2, як приватному підприємцю, кафе «Есфірь» товарів та продуктів харчування, у т. ч. спиртних напоїв, тобто не з’ясував усі ті питання, які мали бути підставою до проведення працівниками ДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві перевірки ПП «ОСОБА_2.», як суб’єкта господарської діяльності, зокрема здійснення контрольної закупівлі у вказаному кафе, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КпАП України, тобто за торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії, висновку про те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються також формальні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України: «самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» тощо.
З огляду на специфіку судового розгляду та великий обсяг процесуальних дій, у т.ч. й оперативно-розшукових заходів, які необхідно виконати, новий судовий розгляд справи неможливий, а тому вона має бути повернута на додаткове розслідування.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-XII підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, зокрема, є: злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами.
Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів тощо.
Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
Згідно із статтею 8 даного Закону, оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надана низка прав, з яких, зокрема, прав:
- проводити контрольну закупівлю товарів … у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, погодженою з Генеральною прокуратурою України, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України;
- порушувати в установленому законом порядку питання про проведення
перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх
проведенні;
- витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій тощо.
У відповідності із статтею 9 вказаного Закону: - «гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності» - «у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню, зокрема, начальником органу внутрішніх справ або його уповноваженим заступником.
Згідно із статтею 10 цього Закону, матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: 1) як приводи і підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;
2) для отримання фактичних даних, як можуть бути доказами у справі.
За вимогами статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками та іншими прокурорами, у т. ч. прокурором м. Києва.
В зв’язку з цим, під час проведення додаткового розслідування справи необхідно з’ясувати, чи була заведена оперативно-розшукова справа з метою виявлення, документального фіксування та попередження злочинної діяльності ОСОБА_2
У разі, якщо така справа була заведена, необхідно витребувати з Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві відповідну довідку і долучити її до матеріалів кримінальної справи , та за даними, що в ній містяться, також перевірити правомірність дій працівників правоохоронного органу – ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ін.
В тому випадку, коли вказана оперативно-розшукова справа не була заведена, необхідно додатково допитати вказаних працівників міліції, з’ясувавши причини, з яких не були виконані ними вимоги Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якщо виходити з того, що їм було відомо про злочинну діяльність ОСОБА_2 і це давало їм підстави провести в належному їй кафе «Есфірь» контрольну закупівлю спиртних напоїв, здійснення якої передбачено саме цим Законом.
Визначитися, чи не є перевищенням владних повноважень даними працівниками міліції проведення ними вказаної контрольної закупівлі без заведення оперативно-розшукової справи та постановити рішення відносно них в порядку ст. 97 КПК України.
Повно та всебічно перевірити також чи відповідають дії працівників міліції ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які брали участь в проведенні перевірки ОСОБА_2 як суб’єкта господарської діяльності, вимогам Закону України «Про міліцію» від 20.12.2008 року № 565-XII, з відповідними змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 19.03.2008 року, та Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 510 (т. 3, а. с. 51-54).
В ході додаткового розслідування справи необхідно здійснити також наступні слідчі та оперативно-розшукові дії:
- додатково допитати свідка ОСОБА_5, з’ясувавши в нього, з яких саме причин в рапорті на ім’я керівництва Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві він вказав, що ним «зібрані матеріали відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 …» « …під час відпрацювання території ПКіВ «Гідропарк» 19.01.2008 року » і не зазначив, що це була запланована перевірка згідно з направленням № 83 від 18.01.2008 року, як про це йдеться у Висновку за результатами службової перевірки дій його та інших працівників міліції від 14.02.2008 року.
Вилучити в Дніпровському РУ ГУ МВС України в м. Києві та долучити до матеріалів справи «матеріали», які були «зібрані» (за текстом рапорту) відносно ОСОБА_2, надати їм відповідну правову оцінку.
В даному рапорті вказано, що «в діях гр. ОСОБА_2 вбачаються формальні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України: «самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво».
В зв’язку з цим за даними фактами необхідно з’ясувати, якими саме матеріалами підтверджується факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки в ПКіВ «Гідропарк» та самовільне будівництво нею на цій земельній ділянці приміщення кафе «Есфірь», за результатами перевірки прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України.
При цьому необхідно також вилучити в Шевченківському РУ ГУ МВС України в м. Києві відмовний матеріал по факту крадіжки 20.05.2009 року на АДРЕСА_1 з автомобіля гр. ОСОБА_2 її документів як суб’єкта господарської діяльності, перевірити та врахувати дані, що в ньому містяться (т. 2 а. с. 260);
- шляхом проведення оперативно-розшукових заходів встановити відвідувачів кафе «Есфірь», які з 17 до 18 годин 19.01.2008 року знаходились в його приміщенні чи поруч та могли бути свідками подій, які інкримінуються ОСОБА_2 Зокрема в них обов’язково необхідно з’ясувати, чи реалізовувала ОСОБА_2 працівникам міліції спиртні напої, чи розрахувались вони за них, чи повідомили вони ОСОБА_2 про те, що шляхом придбання спиртних напоїв в даному кафе ними проведена їх контрольна закупівля тощо;
- в залежності від змісту їх показань та наявності суттєвих протиріч між ними та показаннями ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_2 – необхідно провести між ними очні ставки;
- згідно з даними, що містяться в Акті огляду та вилучення від 19.01.2008 року (т. 1 а. с. 22), складеному ОСОБА_5 в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в кафе «Есфірь» виявлено та вилучено 500 грн., рахунки обслуговування клієнтів на 18 арк., дві пляшки горілки «Хортиця», ємкістю 0, 5 л. кожна, дві відкупорені пляшки з горілкою «Хортиця» та «Платінум» з залишками горілки приблизно 600 гр. В зв’язку з цим необхідно додатково ретельно допитати вказаних свідків та з’ясувати в них обставини даного вилучення і те, що під час вилучення пояснила ОСОБА_2
В своїх поясненнях т.1 а. с. 25-26) ОСОБА_12 і ОСОБА_11, які також були понятими при вилученні з кафе товарів та продуктів харчування, підтвердили цей факт. В протоколах допиту як свідків ОСОБА_11 від 15.04.2008 р. (т. 1 а. с. 116) та ОСОБА_12 від 16.04.2008 р. (т. 1 а. с. 118), показання яких є однаковими, слово в слово ідентичними (що може свідчити про довільне їх викладення, чи, навіть, фальсифікацію слідчим) ці обставини не розкриті.
З огляду на вказане необхідно додатково допитати вказаних свідків, з’ясувавши в них як обставини їх допиту 15 і 16 квітня 2008 року, відповідно, так і вказані обставини, а також те, чи були доставлені вилучені в кафе товари і продукти харчування в Дніпровський РУ ГУ МВС України в м. Києві, куди вони після подій в кафе «Есфірь» були запрошені, якщо ні – що їм відомо про їх подальшу долю.
В зв’язку з заявою ОСОБА_2 про вчинення працівниками міліції ОСОБА_5 зловживання владою, пов’язаного з незаконним вилученням ними вказаного майна постановити за результатами перевірки даних фактів рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КК України.
Під час проведення додаткового слідства слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством вилучення предметів та документів можливе лише, якщо встановлено факт адміністративного правопорушення, за наявності протоколу про адміністративне правопорушення з метою забезпечення провадження у справі про це правопорушення, чи у випадку, коли ці предмети та документи є речовими доказами у кримінальній справі;
- з огляду на те, що в Акті контрольної закупівлі від 19.08.2008 року (т.
1 а. с. 23, 27), складеному оперуповноваженим ВДСБЕЗ ОСОБА_13 «за участю представника громадськості ОСОБА_14», відсутні відомості про місце його складення та подальші дії щодо придбаної під час контрольної закупівлі пляшки горілки «Хортиця» необхідно з’ясувати дані питання у вказаних осіб;
- шляхом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 з’ясувати в нього чи дійсно дана контрольна закупівля мала місце, чи було йому відомо про те, що працівники міліції діють за направленням;
- як вбачається з копії Направлення № 83 від 18.01.2008 року на перевірку суб’єкта господарської діяльності – ФОП «ОСОБА_2» (т. 1 а. с. 24), в ньому не вказана конкретна мета (предмет) перевірки, а також наведено жирним шрифтом цифра «8» в даті видачі направлення – «2008». В зв’язку з цим необхідно вилучити з архіву Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та долучити до справи оригінал вказаного направлення;
- крім того, під час додаткового слідства у справі треба оглянути Журнал реєстрації направлень на перевірку суб’єктів господарської діяльності відділу ДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, виданих у 2008 році, та долучити до матеріалів справи копію аркушу даного журналу, на якому міститься запис про реєстрацію направлення за № 83 від 18 січня 2008 року, яке було видане працівникам відділу ДСБЕЗ ОСОБА_15, ОСОБА_3 та ОСОБА_4;
- із вказаними в Протоколі відтворення обстановки та обставин події від
03.03.2009 року (т. 2 а. с. 128-142) свідками, потерпілим та з обвинуваченою, з кожним окремо, як це випливає із змісту ст. 194 КПК України, провести відтворення обстановки та обставин події, обов’язково фіксуючи хід вказаної слідчої дії з використанням фото- та відеозйомки;
- з урахуванням наявності протиріч та суперечностей в показаннях даних свідків та обвинуваченої провести між ними очні ставки з обов’язковим фіксуванням вказаних слідчих дій за допомогою фото- і відео зйомки;
- вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для призначення судової кримінально-дактилоскопічної експертизи з метою з’ясування наявності чи відсутності на речовому доказі – граблях відбитків пальців обвинуваченої, як про це просив в своєму клопотанні захисник ОСОБА_16 (т. 2 а. с. 247-248);
- вилучити та приєднати до матеріалів кримінальної справи матеріали службової перевірки, проведеної керівництвом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на підставі яких ст. помічником прокурора Дніпровського району м. Києва відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та інших працівників даного правоохоронного органу за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст. 364 та 365 КК України (т. 1 а. с. 6-7);
- для забезпечення об’єктивності службового розслідування правомірності проведення працівниками міліції перевірки ПП «ОСОБА_2.» як суб’єкта господарчої діяльності, яка передувала вчиненню ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину, з огляду на численні скарги захисника та обвинуваченої, які ставлять під сумнів висновки службової перевірки, проведеної керівництвом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на думку колегії суддів, таку перевірку необхідно доручити службі внутрішньої безпеки МВС України, а також перевірити доводи наявних в матеріалах кримінальної справи та в Дніпровському РУ ГУ МВС України в м. Києві численних скарг ОСОБА_2 і її захисника в цій частині;
- долучити до матеріалів кримінальної справи завірену копію судової справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КпАП України, тобто за торгівлю алкогольними напоями без наданої ліцензії за обставин, тісно пов’язаних з обставинами вчинення нею інкримінованого злочину, на постанову в якій ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду міста Києва;
- при необхідності, для встановлення істини у справі необхідно виконати інші слідчі та оперативно-слідчі дії;
- за результатами додаткового розслідування справи вирішити питання про наявність чи відсутність у справі підстав для пред’явлення ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України в новій редакції, яка має в точності відповідати формулюванню її диспозиції, чи за іншими статтями Кримінального кодексу України;
- скласти обвинувальний висновок у справі суворо дотримуючись вимог
ст. ст. 223-224 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України,
колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Апеляцію захисника задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 скасувати.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_2 направити прокурору Дніпровського районного суду м. Києва на додаткове розслідування.
Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід – підписку про невиїзд залишити без зміни.
Судді Наставний В.В. Скавронік В.М. Ноздряков В.М.