УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого – судді Бовтрук В.М.,
суддів: Скавроніка В. М., Боголюбської Л.Б.,
прокурора Мінакової А.О.,
захисника ОСОБА_1,
законного представника неповнолітнього засудженого та цивільного відповідача ОСОБА_2,
розглянула 25 березня 2010 року у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією законного представника неповнолітнього засудженого та цивільного відповідача ОСОБА_2 на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 29.01.2010 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 29.09.2009 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, звільненого на підставі ст. 104 КК України від відбуття покарання з випробуванням, іспитовим строком один рік і шість місяців,
визнано винним і засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк два роки і шість місяців;
- за ч. 2 ст. 289 КК України – до позбавлення волі на строк п’ять років.
На підставі ст. 70 КК України його засуджено до остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк п’ять років.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_3 засуджено до остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк п’ять років і шість місяців.
Строк відбуття покарання йому обчислено з 21.10.2009 року.
Утримується під вартою в Київському СІЗО № 13.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. На його користь з ОСОБА_2 стягнуто 33 239 грн. 06 коп.
Справа 11-а- 565 Категорія – ч. 2 ст. 289 КК України
Головуючий в суді 1-ї інст. Москалюк В.М. Доповідач Скавронік В.М.
Як вказано у вироку, 18.10.2009 року, приблизно о 21 год., неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, таємно викрав куртку ОСОБА_4, вартістю 300 грн., в якій знаходилось його майно – гроші і мобільний телефон на загальну суму 1 330 грн. 00 коп., та ключі від його квартири і автомобіля, які цінності не мають.
18.10.2009 року, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи у дворі вказаного будинку, використавши ключі, які він знайшов у викраденій в потерпілого куртці, ОСОБА_3 незаконно заволодів автомобілем «КІА-Прайд», який належить ОСОБА_4, та не впоравшись з його керуванням вчинив зіткнення даного автомобіля з електроопорою на перехресті просп. Перемоги та вул. Гарматної в м. Києві, що призвело до пошкодження транспортного засобу.
Згідно Висновку судової автотоварознавчої експертизи № 10354 від 24.11.2009 року вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля становить 32089 грн. 06 коп.
Не оспорюючи обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, законний представник неповнолітнього засудженого та цивільний відповідач ОСОБА_2 в апеляції просить вирок у частині цивільного позову скасувати, вказавши на те, що суд не витребував у потерпілого докази фактичних затрат, які він поніс при відновлювальному ремонті свого автомобіля, постановити новий вирок, яким стягнути з неї на користь потерпілого ОСОБА_4 лише 10 000 грн.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти апеляції, цивільного відповідача та захисника, які апеляцію підтримали, провівши судові дебати, перевіривши матеріалами справи доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляції та скасування вироку в частині цивільного позову з наступних підстав.
Вина неповнолітнього ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ним визнана, повністю доведена, підтверджується дослідженими судом та викладеними у вироку доказами в їх сукупності і в апеляції не оспорюється.
Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 289 КК України як повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної шкоди потерпілому, є правильною.
Міра покарання ОСОБА_3 призначена судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, його особи та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.
У той же час, колегія суддів бере до уваги викладені в апеляції доводи законного представника засудженого та цивільного відповідача про необхідність скасування вироку в частині цивільного позову, оскільки суд першої інстанції фактично його не досліджував, обмежившись лише даними, що містяться у Висновку № 10354 судової автотоварознавчої експертизи від 24 листопада 2009 року про те, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «КІА-Прайд», який належить ОСОБА_4, становить 32089 грн. 06 коп.
Проте, суд не взяв до уваги та не врахував при цьому, що вказана сума є лише прогнозованою, а не фактично витраченою потерпілим на проведення зазначеного ремонту.
Як пояснила суду цивільний відповідач ОСОБА_2, вона не згодна з визначеною експертами сумою заподіяної потерпілому внаслідок пошкодження автомобіля шкодою, оскільки інші майстри, з якими вона спілкувалася, можуть відремонтувати даний автомобіль за суму 10 000 грн., яка втричі менша визначеної і на яку вона визнає цивільний позов.
Вказані обставини судом першої інстанції взагалі не перевірені та не досліджені, що позбавляє апеляційний суд можливості постановити в цій частині відповідне рішення.
За таких обставин, цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в даній кримінальній справі має бути розглянуто в повному обсязі в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2 – законного представника неповнолітнього засудженого та цивільного відповідача у справі задовольнити частково.
Вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року відносно ОСОБА_3 в частині цивільного позову скасувати.
Направити кримінальну справу в частині цивільного позову в той же суд на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Судді Бовтрук В.М. Скавронік В.М. Боголюбська Л.Б.