У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- Терент’євої Н.М.,
при секретарі - Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року,
в с т а н о в и л а:
в серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що він проживав у одному дворі за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 зі своїм братом ОСОБА_3 та матір’ю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За пропозицією брата та домовленістю з ним, в квітні 2009 року він направив нотаріусу заяву про відмову від спадщини, розраховуючи на отримання від відповідача тимчасові будівлі, сараю, вільного проходу по двору і користування колодязем. Вважаючи, що відмовився від спадщини помилково, під впливом обману та тяжких обставин, просив визнати заяву про відмову від спадщини недійсною та визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 25 лютого 2010 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що суд не звернув уваги на сплату дружиною відповідача послуг нотаріуса при складенні заяви про відмову від спадщини, судом не допитані свідки, не вирішено питання про заборону нотаріусу здійснювати будь-які дії відносно спадкового майна.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення відповідача та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5
27.04.2009 року з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3, а 28.04.2009 року з заявою про відмову від спадщини звернувся ОСОБА_2 В поданій заяві про відмову від спадщини позивач зазначив, що йому відомий зміст заповіту, за яким ОСОБА_5 заповіла своє майно відповідачеві, зміст ст. 1241 ЦК України, відповідно до якої він, як непрацездатний за віком, має право на обов’язкову частку йому роз’яснений, від отримання обов’язкової частки у спадщині він відмовляється.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст.ст. 1273-1274 ЦК України, відповідно до яких спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців). Заява про відмову від спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття та може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу. Також суд виходив з того, що позивачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог, пояснень державного нотаріуса ОСОБА_6, про добровільне звернення позивача 28.04.2009 року до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, його обізнаність про зміст заповіту ОСОБА_5, про безумовність та беззастережність такої відмови, її наслідки та порядок її відкликання.
З такими висновками погоджується колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки позивачем не надано судові доказів відмови позивача від прийняття спадщини під впливом тяжкої обставини або обману.
Оскільки, відповідно до ст. 229 ч. 1 ЦК України, помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом, відмова ОСОБА_2 від прийняття спадщини не може бути визнана такою, що вчинена під впливом помилки.
Довід апеляційної скарги про не вирішення суддею питання про забезпечення позову, відповідно до ст. 309 ч. 3 ЦПК України, не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.
Судді: