ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.06.06 р.                                                                              Справа № 36/144                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді:Будко Н.В.

при секретарі: Луценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного  підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

до: Відкритого  акціонерного  товариства "Дружківський машинобудівний завод" м.Дружківка

про: стягнення  пені в сумі 30 439,46грн.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Максименко О.Б. - по довіреності №1-174 від 10.02.2006р.;

від відповідача: Ігнатова А.В. - представник по довіреності №26 від 12.05.2006р., Лакута В.В. - представник по довіреності №25 від 12.05.2006р.;

                                                          З 14.06.2006р. по 20.06.2006р. у судовому

                                                          засіданні згідно статті 77 ГПК України

                                                          оголошувалась перерва.

                                                   В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк  звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого  акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"  м.Дружківка про стягнення пені за несвоєчасну поставку  продукції в сумі  30 439,46грн.

В обгрунтування вимог посилається на договір №556 від 03.11.2005р., специфікацію до нього, платіжні доручення, претензію №1-137 від 09.02.2006р., відповідь на претензію №31/4 від 13.03.2006р., акти приймання-передачі основних засобів, товарно-транспортну накладну, розрахунок.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки ним не були порушені умови договору.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши  пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено, що 03.11.2005р. сторони уклали договір №556, згідно якого  відповідач передає у власність позивача продукцію, а позивач приймає продукцію і сплачує її вартість.  Найменування продукції, назва та номер стандартів, технічних умов або інших документів, що встановлюють вимоги до якості, комплектності та маркування продукції, строки та  умови поставки, ціна та інші необхідні умови зазначаються в договорі та специфікаціях, що додаються до договору і є його невід"ємною частиною.

Згідно специфікації №1, яка підписана обома сторонами та є невід"ємною частиною договору,  відповідач зобов"язався поставити позивачу:

- підвісний пристрій УПС-30.000 згідно ТУ 12.44.1131-85  у кількості 1од. на суму 10644грн. ;

- підвісний пристрій УПБ-1200 згідно ТУ 12.44.1124-85 та узгодженої документації  у кількості 3шт. на суму 228816грн.;

- підвісний пристрій УПБ-800 згідно ТУ 12.44.1124-85 та узгодженої документації у кількості 3шт. на суму 162648грн.;

- скіп 01.600.0004-13 (СМУ-35.00.000-13) з секторним затвором, зварний, вагою 24900кг., без підвісних пристроїв особистого виконання згідно узгодженої документації у кількості 2шт. на суму 912816грн.;

- противага до скіпа типу СМУ-9,5 Р979.302.1684-00-000сб зварний, з вантажом, вагою 7000кг., без підвісних пристроїв згідно узгодженої документації у кількості 1шт. на суму 132408грн.;

- противага до кліті типу 2КНМ4,0-150-03 зварний, з вантажом, вагою 5200кг., без підвісних пристроїв згідно узгодженої документації у кількості 1шт. на суму 102990грн.;

- підвісний пристрій УП-2М згідно ТУ 12.44.1131-85 згідно узгоженої документації у кількості 7шт. на суму 114870грн.;

-підвісний пристрій УП-3М згідно ТУ 12.44.1131-85 згідно узгодженої документації у кількості 3шт. на суму 67 896грн.

а всього на суму 1 733 088грн.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що розрахунок за продукцію, яка буде поставлятись,  позивач здійснює  шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок відповідача за узгоджену партію товару.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату платіжними дорученнями №975 від 19.12.2005р. на суму 102 990грн., №977 від 19.12.2005р. на суму 132 408грн., №976 від 19.12.2005р. на суму 456408грн., а всього на суму 691 806грн.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач здійснює поставку узгодженої партії продукції на протязі 30 днів з моменту отримання передоплати, тобто виходячи з даної умови договору відповідач повинен був поставити визначену у специфікації продукцію у строк до 17.01.2006р.

Однак  відповідач взяті на  себе умови договору виконав з порушенням встановленого строку, поставив позивачу продукцію 31.01.2006р. за товарно-транспортною накладною №002080 від 31.01.2006р., згідно актів приймання-передачі основних засобів №7та №8 від 31.01.2006р.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що  у випадку порушення термінів постачання продукції відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочки, а за прострочення понад  тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, але не ниджче облікової ставки НБУ  на момент сплати за кожен день такої затримки з моменту одержання відповідачем коштів від вартості недопоставленої продукції  згідно з Наказом Міністерства  фінансів України №83 від 06.04.1998р. із змінами, внесеними згідно Наказу Мінстерства фінансів №240 від 13.10.1999р.

Оскільки відповідач поставив  товар з порушенням установлених договором строків, позивач направив на його адресу претензію №1-137 від 09.02.2006р. про оплату пені за час прострочки.

Листом №31/4 від 13.03.2006р. відповідач дану претензію не визнав, оскільки 18.01.2006р. продукція була готова до відвантаження та передана на склад згідно прийомо-здаточним актам №214,215,216 від 18.01.2006р. Крім того, листами №58/6-09 від 19.01.2006р. та від 30.01.2006р. №58/6-09-01 він повідомив позивача про виготовлення та готовність  узгодженої партії продукції та пропонував вивезти продукцію зі складу.

Позивач заперечує проти такого ствердження відповідача, оскільки таких листів він не отримував.

Ухвалою від 15.05.2006р. суд зобов"язав відповідача надати докази направлення повідомлень позивачу з пропозицією вивезти продукцію зі свого складу.

Відповідач надав суду листи №58/6-09 від 19.01.2006р. та №58/6-09-01 від 30.01.2006р., однак докази їх направлення позивачу не представив.

У зв"язку з цим ствердження відповідача про те, що з його боку були прийняті всі заходи, пов"язані зі своєчасною поставкою продукції, є недоведеними та судом до уваги не приймаються.

У зв"язку з несвоєчасною поставкою продукції позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 30 439грн. 46коп. за  44 дня,  з моменту здійснення передоплати  по дату поставки відповідачем продукції,   із розрахунку : 691806грн.х0,1% за період з 19.12.2005р. по 31.01.2006р.

Факт прострочки відповідачем поставки  продукції підтверджений матеріалами справи, договором №556 від 03.11.2005р., специфікацією до нього, платіжними дорученнями,  накладними, актами приймання-передачі, у зв"язку  з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково  та стягує з відповідача пеню за весь час прострочки (14 днів)  за період з 18.01.2006р. по  31.01.2006р. в сумі 9 685грн. 28коп.

Доводи позивача в частині того, що згідно Наказу Міністерства фінансів України №83 від 06.04.1998р.  передбачено застосування штрафних санкцій не нижче подвійної облікової ставки НБУ у разі невиконання суб"єктами господарювання договірних зобов"язань протягом зазначеного терміну з дня отримання бюджетних коштів, суд вважає необгрунтованими та до уваги не приймає.

Також суд вважає необгрунтованими та не приймає до уваги доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов.

Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509,525,526,549,550,614 Цивільного  кодексу України, керуючись ст.ст.33,49,82,84,85  Господарського  процесуального  кодексу України суд,-

                                                    В И Р І Ш И В:

Позов Державного  підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк до Відкритого  акціонерного  товариства "Дружківський машинобудівний завод" м.Дружківка про стягнення пені в сумі 30 349грн. 46коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства  "Дружківський машинобудівний завод" м.Дружківка, вул.Леніна,7, ЄДРПОУ 00165669, р/р260056567 у ДОД АППБ "Аваль" м.Донецьк, МФО 335076,  на користь Державного  підприємства "Донецька вугільна  енергетична компанія" м.Донецьк, вул.Артема, б.63, ЄДРПОУ 33161769, р/р35242012004382 в УДК в Донецькій області, МФО 834016,  пеню в сумі  9 685грн. 28коп., держмито в сумі 102грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу в сумі 118грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  прийняття.

Рішення може бути оскаржене через  господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десятиденного строку з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Будко Н.В.