ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-2784/10/2370

07.07.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача –не з’явився; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Антоновка І К»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

          Уманська ОДПІ звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Антоновка І К»849 грн. 84 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість.

          Позивач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. Із наданого клопотання вбачається, що Уманська ОДПІ позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

          Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання свого представника не направив.

          Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

          ТОВ «Антоновка І К»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 28 грудня 2007 р. про що державним реєстратором виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10251020000000904.

          Згідно даним довідки Уманської ОДПІ № 47 від 09.01.2008 р., відповідач взятий на облік як платник податків 29.12.2007 р. за № 4413.

          Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від  25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом –Закон № 168/97-ВР).  

          Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

          Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100106665 отримано відповідачем 25 березня 2008 р. (індивідуальний податковий № 356596023058).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

          Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).

          Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

          Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

          Згідно актів перевірки: № 918/1510-35659609 від 06.07.2009 р.; № 1352/1510-35659609 від 08.09.2009 р.; № 1979/1510-35659609 від 21.12.2009 р. відповідачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2009 р., травень 2009 р., червень 2009 р., липень 2009 р., жовтень 2009 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001911500/0 від 22.07.2009 р.; № 0000122330/0 від 11.09.2009 р.; № 0004381500/0 від 21.12.2009 р., якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 850 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані особисто директором ТОВ «Антоновка І К»відповідно 16.09.2010 р. та 21.12.2009 р.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначені ними суми податкових зобов’язань не сплатив.

За даними облікової картки платника, станом на 21.08.2009 р. за відповідачем обліковувалась переплата по сплаті податку на додану вартість в розмірі 16 коп., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

          З урахуванням вищевикладеного недоїмка ТОВ «Антоновка І К»складає 849 грн. 84 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

          У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 849 грн. 84 коп.  в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Антоновка І К»(Черкаська область, Уманський район, с. Громи, вул. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 35659609) в доход бюджету  через Уманську об’єднану державну податкову інспекцію (Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1а, ідентифікаційний код  21367259) податковий борг в сумі 849 (вісімсот сорок дев’ять) грн. 84 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 08 липня 2010 р.

Суддя                                                                                                    І.О.Лічевецький