ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 червня 2010 р.                              Справа № 2-а-1865/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Радіщева В.О., Зельняк Н.В., які діють за дорученнями

відповідача :   Рибака Ю.І., що діє за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Барського комбінату комунальних підприємств   

до:   Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області     

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Барський комбінат комунальних підприємств звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено рішення про застосування до комбінату економічних санкції за порушення дисципліни цін. При цьому в позовній заяві зазначено, що оскаржуване рішення прийнято за результатами перевірки комбінату на предмет дотримання дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів та послуги з організації благоустрою населених пунктів. Зокрема, перевіркою встановлено застосування при розрахунках з бюджетними установами та іншими споживачами тарифів на послуги з вивезення твердих-побутових відходів та рідких нечистот, які незатверджені міською радою. Втім, на думку позивача такий висновок не відповідає дійсності, оскільки прийнятий в порушення положень Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженого наказом Мінекономіки №298/519 від 03.12.2001.

Викладене змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 06.05.2010 року провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, обґрунтовуючи обставинами, що викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав викладених в письмових запереченнях на позов, що приєднані до матеріалів справи. При цьому посилався на невідповідність планової калькуляції на 2009 рік за збір і утилізацію ТВП та рідких побутових відходів (нечистот) тарифам встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.06 р. №1010 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів» (далі – Порядок №1010).

В якості свідка в ході судового засідання було допитано головного державного інспектора державної інспекції з контролю за цінами Балинського Ю.В., який суду пояснив, що протягом часу з 19.10.09 р. по 06.11.09 р., на підставі відповідного посвідчення на перевірку, була проведена планова перевірка Барського ККП з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на послуги з вивезення побутових відходів та послуги з організації благоустрою населених пунктів. Порушення щодо вивезення твердих побутових відходів та рідких побутових відходів (нечистот) встановлені за період 9 місяців 2009 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню  виходячи з наступного.

Барський комбінат комунальних підприємств є комунальним підприємством (довідка з ЄДРПОУ серії АБ №061035), знаходиться за адресою 23000, вул. Гагаріна, 1, м. Бар, Вінницька область. Згідно свідоцтва №01282898 є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області з 19.10.09 р. по 06.11.09 р. здійснила перевірку  за період з 01.01.2008 року по 01.11.2009 року на предмет дотримання дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів та послуги з організації благоустрою населених пунктів.

За результатами перевірки складено Акт  від 06 листопада 2009 року, з якого вбачається, зокрема з розділу "Висновки", Барському комбінату підприємств необхідно здійснити розрахунок економічно обгрунтованих планових витрат на послуги з вивезення планових витрат на послуги з вивезення твердих побутових відходів (зберігання та утилізація, вивезення рідких нечистот, вивезення ТПВ) відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010 "Про затвердження орядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" із змінами для отримання висновку в Держінспекції цін у Вінницькій області.

Після отримання висновків щодо розрахунків обгрунтовання планових витрат, пов"язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, в Державній інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, надати пропозиції для затвердження тарифів на дані (зберігання та утилізація, вивезення рідких нечистот, вивезення ТПВ).

При цьому, як зазначено в Акті, в ході перевірки встановлено, що розрахунки із споживачами за дані послуги здійснювались на підставі планової калькуляції, затвердженої начальником комбінату комунальних підприємств. Зокрема, тариф на вивезення твердих побутових відходів відповідно планової калькуляції на 2009 рік складав: - для бюджетних установ –23,94 грн. з ПДВ за 1м.3; для приватних торгових точок –25 грн. з ПДВ за 1 м.3; для підприємств та організацій – 24,52 грн. з ПДВ за 1 м.3.

Крім того, в тарифи включена вартість збору на зберігання та утилізацію твердих побутових відходів у розмірі 2,05 грн. за 1 м.3, на вивезення рідких побутових відходів (нечистот) –21,53 грн. з ПДВ за 1 м.3.

На підставі акта перевірки, згідно Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами та ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області, прийняла рішення від 11.11.2009 року №ІЦ-02-12/91 про вилучення у комбінату в дохід державного бюджету 75220 грн. та стягнення штрафу в подвійному розмірі, що становить 150440 грн.

Згідно оскаржуваного рішення зазначено, що Барським комбінатом комунальних підприємств було порушено ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та п.41 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010 "Про затвердження орядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".

Барський ККП не погоджується з прийнятим рішенням, а тому звернувся до суду з вимогами визнати його протиправним та скасувати.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішення про застосування економічних санкцій прийнято за порушення порядку формування тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженого наказом Мінекономіки №298/519 від 03.12.2001 (далі – Інструкція №298), державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Розділом 3, п.3.1 Інструкції визначено, що підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема, зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення, детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 06.11.2009 року, складеному відповідачем, відсутнє будь-яке посилання на нормативні акти, які були порушені Барським ККП при формуванні цін; не відображено механізму скоєння правопорушення, а також відсутній будь-який розрахунок суми, яка підлягає вилученню.

Як вбачається з пояснень свідка, за 9 місяців 2009 року підприємством необґрунтовано стягнуто коштів з бюджетних установ та підприємств і організацій на загальну суму 75220 грн. Вказана сума визначалась згідно довідки, виданої Барським ККП б/д, №292. (а.с.117).

Проте, самим перевіряючим розрахунки щодо необгрунтованих стягнутих коштів  бюджетних установ та підприємств і організацій не складались.

Водночас з резолютивної частини висновку Акту перевірки вбачається, що позивачу визначено здійснити певні дії. Втім, про суму необґрунтовано отриманих підприємством коштів та порушення вимог законодавства позивачем, як зазначено в рішенні, у висновку не вказано.

При цьому, варто відзначити, що згідно з п. 1.6 Інструкції №298, необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

При цьому, суд вважає, що під виручкою від продажу товарів, робіт, послуг при вирішенні спору про стягнення економічних санкцій слід розуміти суму коштів, фактично отриманих господарюючим суб'єктом на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства.

Таким чином, у контексті вказаних положень, істотною умовою для застосування відповідачем штрафних санкцій до комбінату є наявність доказів отримання ним необґрунтовано одержаної суми виручки, а саме платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів, банківських виписок про зарахування коштів, тощо.

З матеріалів справи та пояснень свідка Балинського Ю.В., який здійснював перевірку встановлено, що під час перевірки первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про отримання позивачем виручки від наданих ним послуг в порушення п. 3.1. Інструкції №298 не досліджувались і, відповідно, до висновку не додавались.

Отже, прийняте Інспекцією рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № ІЦ-02-12/91 від 11.11.2009 року суперечить викладеним в акті перевірки від 06.11.2009 року висновкам, що є порушенням згаданої вище Інструкції.

Крім того, відповідачем було допущено порушення вимог пунктів 7, 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В силу ч. 1 ст. 12 цього Закону невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Як встановлено з пояснень представника відповідача, свідка, що підтверджується і матеріалами справи,  (а.с. 116) начальником відділу Держінспекції 11.11.2009 року був складений висновок №53 про вилучення необгрунтовано одержаної підприємством суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, стягнення штрафу та притягнення до адміністративної відповідальності. За змістом вказаного  висновку "Перевіркою встановлено застосування тарифів на послуги із вивезення твердих побутових відходів, рідких нечистот для 2 групи споживачів, які не були затверджені міською радою. Висновки ДІЦ відсутні. Підприємству - припис про надання розрахункових матеріалів на висновки".

Судом встановлено, що Інспекцією, припис про усунення виявлених порушень на підставі акта перевірки не складено та позивачу не внесено, чим не дотримано визначений законом спосіб проведення перевірки та процедуру прийняття за її результатами рішення.  

Разом з тим, суд оцінюючи докази, а саме довідку, яка видана Барським ККП б/д, №292, дійшов висновку, що до суми необгрунтованих стягнутих позивачем коштів з бюджетних установ, підприємств і організацій відповідач відніс надані послуги із вивезення твердих побутових відходів для 2 групи споживачів, а також і 3 групи споживачів, крім того надані послуги за вивезення рідких нечистот для 2 групи споживачів та 3 групи споживачів, натомість як у висновку №53 зазначається лише 2 група споживачів.

Разом з тим, суд не може залишити поза увагою обставину, що одним із порушень за допущення якого до позивача застосовані економічні санкції є невідповідність порядку встановлення, формування та застосування тарифів на послуги із вивезення рідких нечистот.

Як встановлено судом, предметом проведеної Інспекцією перевірки було дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з вивезення саме твердих побутових відходів та послуги з організації благоустрою населених пунктів. Вказане підтверджується посвідченням №520 від 19.10.2009 року та самим Актом перевірки від 06.11.2009 року (а.с.26, 120).

В даному випадку слід розширити поняття тверді побутові відходи (ТПВ).

Відходи – залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також речовини та матеріали, утворювані в процесі переробки сировини, непридатні для використання за безпосереднім призначенням, отримання яких не є метою даного виробництва.

Побутові відходи – всі відходи сфери споживання, які утворюються в житлових масивах, організаціях та установах, торгівельних закладах тощо, відходи опалювальних установок в житлових будинках, сміття з вулиць, будівництв тощо.

Сміття – тверда частина побутових відходів, утворюваних у житлових масивах. Воно включає матеріали та вироби, починаючи від старих газет, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та пакувальних матеріалів, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом, поламаною побутовою чи офісною технікою тощо.

До складу твердих побутових відходів відносяться: папір, картон, харчові відходи, скло, залізо та його сплави, каміння, фаянс, пластмаси, деревина, резина й шкіра, текстильні матеріали (тканини), алюміній, інші метали тощо.

З наданої Барським ККП довідки від 28.10.09 р. №267 вбачається, що в благоустрій міста входять такі види робіт: 1.освітлення; 2.прибирання території; 3.утримання кладовища; 4.утримання доріг; 5.догляд за полігоном; 6.зелене господарство; 7.утримання інспекторів з охорони навколишнього природного середовища; 8.утримання світлофорів.

З викладеного слідує, що послуги з вивезення рідких нечистот не входять до переліку послуг з організації благоустрою населених пунктів, які надавав позивач. А також їх не можна віднести до твердих побутових відходів.

Беручи до уваги, що послуги із вивезення рідких нечистот не відносяться до організації благоустрою населених пунктів і вивезення твердих побутових відходів (сміття), а тому не  могли бути предметом перевірки Інспекцією, проведеної 06.11.2009 року.

Таким чином, суб’єкт владних повноважень, встановивши порушення порядку вивезення рідких нечистот вийшов за межі проведення перевірки, за наслідками якої прийняв рішення про застосування економічних санкцій.   

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, права позивача потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування до Барського комбінату комунальних підприємств економічних санкцій за порушення державної цін №ІЦ-02-12/91 від 11.11.2009 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування до Барського комбінату комунальних підприємств економічних санкцій за порушення державної цін №ІЦ-02-12/91 від 11.11.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Барського комбінату комунальних підприємств витрати по сплаті судового збору  у розмірі 3.40 грн.   

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   02.07.10  

Суддя:          Дмитришена Руслана Миколаївна

29.06.2010