ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 червня 2010 р.           Справа № 2-а-2342/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Сільніцького О.М.,Коваль О.М., що діють на підставі довіреності

відповідача :   Рибака Ю.І., Кукурудзи Н.О.,  що діють на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Шторм"   

до:   Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області  

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю – фірма «Шторм» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено рішення про застосування до товариства економічних санкції за порушення дисципліни цін. При цьому в позовній заяві зазначено, що оскаржуване рішення винесено за результатами перевірки товариства на предмет дотримання дисципліни цін при формуванні та застосуванні роздрібних цін на продукти харчування щодо яких запроваджено державне регулювання. Зокрема перевіркою встановлено порушення щодо недекларування підвищення цін більш як на 1 відсоток протягом місяця на масло вершкове 72,5% жирності. Однак, на думку позивача такий висновок ґрунтується на некоректному тлумаченні та використанні окремих положень нормативно-правових актів, а саме постанови Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 року, а також розпоряджень голови Вінницької ОДА від 26.10.2007 р. №399 та від 11 вересня 2008 року №361. Так, наведеними розпорядженнями передбачено декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари, в тому числі масло вершкове з вмістом жиру до 72,5%.

Крім того, позивач зазначив, що в даному випадку, число 72,5% є межею і регулювання передбачене Розпорядженням поширюється лише на масло вершкове з вмістом жиру меншим ніж 72,5%. Тлумачити його у інший спосіб можливо було б за умови, якби перед числом стояло слово «включно».

Разом з тим, позивач посилається на те, що розпорядження №361 Вінницької ОДА, на порушення яких посилається відповідач у акті перевірки, на момент її проведення, втратили свою чинність. Викладене змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 07.06.2010 року провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, обґрунтовуючи обставинами, що викладені в адміністративному позові.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на лист Міністерства економіки України від 13.10.2008 року №3804-19/1 щодо роз’яснення цього питання, з якого вбачається, що до товарів, ціни на які підлягають декларуванню, відноситься також і масло вершкове із вмістом жиру 72,5%.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю – фірма «Шторм» 14.06.1995 року зареєстровано у Виконавчому комітеті Вінницької міської ради, номер запису про державну реєстрацію – 11741200000004881, за адресою 22300, Вінницька область, м. Вінниця, Ленінський район, вул. Хмельницьке шосе, буд. 2-А.  

З матеріалів справи вбачається, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області з 12 по 24 лютого 2010 року здійснила перевірку на предмет дотримання дисципліни цін при формуванні та застосуванні роздрібних цін на продукти харчування щодо яких запроваджено державне регулювання.

За результатами перевірки складено Акт №000077 від 24 лютого 2010 року, з якого вбачається, що перевірка здійснювалась за період з березня 2009 року по лютий 2010 року.

У акті зазначено, що в перевіряємому періоді встановлені факти реалізації масла вершкового 82,5% за оптово-відпускними цінами, які перевищували граничний рівень оптової надбавки 10,0%, а також нездійснення декларування збільшення оптово-відпускних цін більш ніж на 1 відсоток протягом місяця на продовольчі товари, а саме масло вершкове з вмістом жиру 72,5%, чим порушено вимоги розпорядження голови облдержадміністрації від 11.09.2008 року №361.

Зазначеним розпорядженням затверджено запровадження для суб’єктів господарювання, що здійснюють свою господарську діяльність на території області, декларування зміни оптово-відпускних цін на молоко коров’яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний  з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістомом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка.

З акту вбачається, що сума необґрунтовано отриманої виручки при реалізації масла вершкового з вмістом жиру 82,5% склала 3750 грн. з ПДВ.

В свою чергу сума виручки за реалізацію масла вершкового з вмістом жиру 72,5% за ціною, що збільшувалась протягом місця більш як на 1% і при цьому не декларувалась, склала 76868,68 грн. Таким чином загальна сума виручки становить 80618,68 грн., яка відповідно статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України та Мінфіну України від 03.12.2001 року за №298/519, підлягає вилученню до бюджету із застосуванням штрафу у розмірі 200%.

На підставі акту перевірки та згідно наведеної Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області, прийняла рішення від 26.02.2010 року №ІЦ-02-12/20 на суму 1649250 грн. про вилучення у товариства в дохід державного бюджету 80618 грн. та стягнення штрафу у сумі 161236 грн.

Товариство заперечує проти позиції відповідача щодо порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 року, розпоряджень голови Вінницької ОДА про декларування зміни цін на масло вершкове жирністю 72,5% та необґрунтованого отримання внаслідок цього виручки, а також застосування санкції виходячи з наведеної суми, аргументуючи обставинами наведеними у позовній заяві. При цьому, суду зазначено, що сума застосованої санкції за реалізацію масла вершкового 82,5% за оптово-відпускними цінами, які перевищували граничний рівень оптової надбавки 10,0%, позивачем не оскаржується і в добровільному поряку, останнім сплачена. Даний факт не заперечується і представниками відповідача.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник внаслідок різного тлумачення одного й того самого нормативно-правового акту.

В ході судового засідання судом встановлено, що ТОВ– фірма «Шторм» здійснювала реалізацію масла вершкового 72,5% без декларування  ціни на нього у відповідності до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року №1222 “Про запровадження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари” (далі –Порядок №1222).

Декларування ціни не проводилось товариством  виходячи з того, що ним здійснювалась реалізація масла вершкового з вмістом жиру 72,5%, в той час як вимоги декларування ціни, на думку позивача, встановлені лише на масло вершкове жирність якого становить менше ніж 72,5%.

Реалізація продукції у відповідності до такої позиції, була розцінена відповідачем, як порушення вимог розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 26.10.2007 року №399 “Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари”, та розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 11 вересня 2008 року №361, оскільки на їх думку, ціна на масло вершкове із вмістом жиру 72,5% також підлягає декларуванню в Порядку №1222.

Державна інспекція з контролю за цінами обґрунтовує свою позицію, посилаючись на лист Міністерства економіки України від 13.10.2008 року №3804-19/1 щодо роз’яснення стосовно застосування норм вищевказаного Порядку (далі – лист МЕУ).

Як вбачається з вказаного листа МЕУ, вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1222 поширюється на продовольчі товари вказані у пункті 1 затвердженого нею Порядку, зокрема і на масло вершкове з урахуванням визначеного відсотка включно. Тобто на думку відповідача, до товарів, ціни на які підлягають декларуванню, відноситься також і масло вершкове із вмістом жиру 72,5%.

Суд, оцінює критично позицію Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, виходячи з наступного.

У пункті 1.4 «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 зареєстрованого в Мін’юсті від 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 дано визначення нормативно-правового акту. Так, нормативно-правовий акт, це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин,  що містить норми права,  має  неперсоніфікований характер  і  розрахований  на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Отже, однією з основних ознак нормативно-правового акту є наявність у ньому нормативних приписів (норм права). Зазначений Лист МЕУ не містить таких приписів, є відповіддю на відповідне звернення та носить роз’яснювальний характер.

Враховуючи  викладене, Лист МЕУ, на який посилається відповідач, не може бути застосований судом як нормативно-правовий акт, та на відміну від Постанови КМУ №1222 не є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання.

Задовольняючи позов суд виходив також з того, що виключна компетенція щодо тлумачення окремих положень нормативно-правових актів належить Конституційному Суду України.

Таким чином, висновок перевіряючих щодо нездійснення позивачем декларування збільшення оптово-відпускних цін на масло вершкове з вмістом жиру 72,5%, ґрунтуються на суб’єктивному баченні Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, оскільки  мотивуються на підставі листа МЕУ, що носить лише інформаційний характер. А положення постанови КМУ №1222 містять пряму вказівку, що обов"язковому декларуваню підлягають зміна оптово-відпускних цін на ... масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка.

Окрім того, судом встановлено, що 26.01.2009 року головою Вінницької ОДА було прийнято розпорядження №18 про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови облдержадміністрації від 11.09.2008 року №361.

Проте згідно Акту перевірки №000077 від 24 лютого 2010 року встановлено порушення вимог розпорядження голови Вінницької ОДА №361, яке на момент проведення перевірки, вже втратило чинність.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даному позові є рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 26.02.2010 року щодо нарахування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яке стосується підвищення оптово - відпускних цін на масло вершкове 72,5% без обов"язкової процедури декларування їх зміни. В іншій частині рішення позивач погоджується із застосуванням до нього економічних санкцій. Визнаючи суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 3750 грн., позивач перерахував відповідну суму, до бюджету, а також сплатив штраф у розмірі 7500, тобто 200% від суми виручки, про що в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень від 10.03.2010 року №71 та №72.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (економічних) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, констатуючи протиправне нарахування економічних санкцій, суд не може визнати протиправним рішення в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Таке рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд хоча й перевіряє обґрунтованість рішення Інспекції, зокрема, й у частині розрахунків, однак не може самостійно нараховувати санкції.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На думку суду, права позивача потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Шторм" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26 лютого 2010 року №ІЦ-02-12/20.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю – фірми «Шторм» з урахуванням положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Шторм" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26 лютого 2010 року №ІЦ-02-12/20.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Шторм" судовий збір у розмірі 3.40 грн.   

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   29.06.10  

Суддя:          Дмитришена Руслана Миколаївна

24.06.2010