ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 червня 2010 р.                     Справа № 2-а-2385/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Мороз Вікторії Валентинівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Кудлаєнко Л.Ф., Батуніної І.Б., , що діють на підставі довіреностей

відповідача :   Спесивцева В.В., що діє на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-торгівельне підприємство "ВінПак"      

до:   державної податкової інспекції у м. Вінниці  

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «ВінПак» заявлено позов до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення ДПІ у м. Вінниці №0003992340 від 28.05.10 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач вважає протиправним, оскільки була проведена безготівкова форма розрахунку за товар через установу банку, що є підставою для незастосування платником податків РРО.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 08.06.2010 року провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, обґрунтовуючи обставинами, що викладені в адміністративному позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав, що викладені в  письмових запереченнях на позов, які долучені до матеріалів справи. При цьому зазначив, що перевіряючі, здійснюючи перевірки дійшли сумніву, що проведена операція була у безготівковій формі розрахунку, оскільки згідно банківської виписки від 07.06.10 р. 11:14:26 вказано призначення платежу за посуд, в той самий час, як згідно видаткової накладної оплачений товар складався з іншого асортименту.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №142402 товариство з обмеженою відповідальністю – виробничо-торговельне підприємство «ВінПак» (далі – ТОВ ВТП«ВінПак»)  зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 15.10.04 р. та включено до Єдиного державного реєстру, як юридична особа.

05.05.2010 року посадовими особами ДПА у Вінницькій області, згідно направлень за  №102013, №102009 від 05.05.10 р. проведено планову виїзну перевірку щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину, який розташований за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 11, м. Вінниця, що належить ТОВ ВТП «ВінПак».

За результатами перевірки складений акт №588/02/32/23/23106793 від 05.05.10 р., яким встановлені порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон №265), а саме: при продажу товару у безготівковій формі з магазину, згідно видаткової накладної №РН0006954 від 05.05.10 р. на загальну суму 85,65 грн. та видаткової накладної №РН0006955 від 05.05.10 р. на суму 176,40 грн. розрахункову операцію на загальну суму 262,05 грн. не проведено через РРО, відповідний  розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції, не роздрукований та не виданий.

На підставі акта перевірки та згідно з п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПІ у м. Вінниці прийняла рішення від 28.05.10 р. №0003992340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1310,25 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктами 1 та 2 ст.3 вказаного Закону визначений обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції із застосуванням РРО та роздрукуванням відповідних документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на суму проведеної операції.

Розкриваючи ширше поняття «розрахункова операція» слід виходити із його визначення в розумінні Закону №265.

Так, розрахункова операція це – приймання від  покупця  готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З наведеного судом вбачається, що РРО застосовується під час приймання від покупця готівкових коштів платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо виключно за місцем реалізації товару.

Згідно п.12 ст.9 Закону №265, РРО не застосовується, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ВТП «Вінницяпромелектро» був укладений договір  купівлі-продажу товару №05-1 (а.с.27) згідно умов якого, продавець, тобто позивач зобов’язався передати у власність покупцю - ТОВ ВТП «Вінницяпромелектро» господарські товари, а покупець їх оплатити відповідно наданих видаткових накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Як вбачається із банківської виписки від 07.06.10 р. 11:14:26 (а.с.23), безготівковий розрахунок від кореспондента ТОВ ВТП «Вінницяпромелектро» було здійснено через установу банку на розрахунковий рахунок позивача на суму, що дорівнює сумі поставлених товарів, а саме 262,05 грн.

Таким чином, судом встановлено, що на місці отримання товарів, позивачем була проведена операція з розрахунків у безготівковій формі, що дає можливість не проводити дану операцію через РРО та відповідно не роздруковувати розрахункові документи.  Отже, під час здійснення даного виду операції, згідно п.12 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій суб’єктами господарювання не застосовуються.     

Разом з тим, наведена операція була проведена через установу банку, що в розумінні положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003 № 254 є банківською операцією і в силу п.2 ст.9 Закону №265 також звільняє позивача від обов’язку в даному випадку застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Суд  звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, які ґрунтуються на припущеннях.

Твердження відповідача, що оплачений товар складався з іншого асортименту, операцію по якому не проведено через РРО, яка ґрунтується на банківській виписці від 07.06.10 р. 11:14:2 – призначення платежу «за посуду по накл. №6954,6955» на суму 262,05 грн. суд оцінює критично, оскільки згідно зазначених видаткових накладних за  №№РН0006954, РН0006955 сума операції є тотожною тій, що значена у виписці банку. Зазначені нулі, якщо порядковий номер видаткової накладної буде перевищувати чотирьохзначне число, в майбутньому в порядку наростаючої цифри буде змінюватись, а літери свідчать про класифікацію банківського документу.

Таким чином, суд приходить до висновку що в банківській виписці допущена неточність у визначенні категорії товару. Проте, зазначене спростовується листом ТОВ ВТП «Вінницяпромелектро» (а.с.68), відповідно до якого вбачається, що останній помилково зазначив призначення платежу "за посуд" і слід вірним вважати за "господарські товари в асортименті".

Крім того, судом оглянуто оригінал рішення про застосування штрафних санкцій від 28.05.2010 року, яке надано податковим органом в судовому засіданні. За наслідками чого встановлено, що вказане рішення (а.с.50), а саме його зворотня сторона, містить зауваження державного інспектора ДПІ м.Вінниці щодо встановленого перевіряючими працівниками ДПА у Вінницькій області порушення. Посадова особа ДПІ м.Вінниці вказала, що при винесені рішення про застосування штрафних фінансових санкцій до ТОВ ВТП «ВінПак» не було враховано, що була проведена безготівкова форма розрахунку, що свідчить запис в п.2.2.14 Акту перевірки від 05.05.2010 року. Тобто, податковий орган сам визначив, що порушення Закону №265 в даному випадку відсутнє.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, оскаржуване рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування до ТОВ ВТП «ВінПак» штрафних (фінансових) санкцій прийнято необґрунтовано, без урахування обставин, які мають значення для прийняття рішення та всупереч вищенаведеному законодавству, а відтак є протиправним.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «ВінПак» про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.10 р. №0003992340.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Вінниці про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-торгівельне підприємство "ВінПак" штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 року №0003992340.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-торгівельне підприємство "ВінПак" витрати по сплаті судового збору  у розмірі 3.40 грн.  

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   02.07.10  

Суддя. /підпис/.          Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар:

29.06.2010