ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 рокуСправа № 2а-1703/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,  

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Забожчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі – відповідач, УМВС у Волинській області), в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправними дії відповідача щодо проведення атестації та нечинним рішенням атестаційної комісії, скасувати наказ УМВС у Волинській області від 18 травня 2010 року №189о/с «По особовому складу» як незаконний та поновити його на посаді начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що звільнення позивача відбулось з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вважає, що звільнення за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме за скоєння вчинків, які дискредитують звання рядового і начальницького складу, є передчасним, оскільки факт вчинення ним дискредитуючого вчинку на даний час не доведено, судом обвинувального вироку, який набрав законної сили, у кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_1 за ст.365 ч.2 КК України, не постановлено. Також вказує на порушення строків застосування дисциплінарного стягнення та процедуру підготовки, винесення та оголошення оскаржуваного наказу.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення атестації ОСОБА_1 за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року. Додатково суду пояснив, що у зв’язку з порушенням кримінальної справи проводилось службове розслідування, з висновком якого його не ознайомлювали. Також зауважив, що з моменту проведення попередньої атестації до останньої, згідно висновків якої ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, не пройшло року. Завчасно про проведення атестації позивача не повідомили, лише поінформували 29.04.2010 року про необхідність прибути на засідання атестаційної комісії 30.04.2010 року. Посилаючись на відсутність у нього незнятих дисциплінарних стягнень та наявність заохочень, просить позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що згідно оспорюваного наказу ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, які дискредитують звання рядового і начальницького складу). Підставою такого звільнення стало рішення атестаційної комісії УМВС у Волинській області від 30.04.2010 року про розгляд матеріалів службового розслідування стосовно працівників органів внутрішніх справ. З матеріалів службового розслідування вбачається, що відносно ОСОБА_1 08.10.2009 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.365 ч.2 КК України. Оскільки позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності, а після того скоїв злочин, який прямо пов’язаний з виконанням ним службових обов’язків, що негативно впливає на авторитет органів внутрішніх справ, тому відповідач вважає правомірним звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, який дискредитує його як працівника органів внутрішніх справ.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подані заперечення та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.08.2009 року по день звільнення проходив службу на посаді начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу.

Згідно наказу начальника УМВС у Волинській області від 18.05.2010 року №189о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дтвкредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) з 19 травня 2010 року. Підставою для прийняття вказаного наказу стало рішення кадрової комімії УМВС у Волинській області від 30.04.2010 року.

Правовий статус позивача, в тому числі відносини проходження служби, а також питання звільнення (поновлення на службі) врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991 року №114.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом  Міністрів України.

Так, згідно п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991 року №114 (далі – Положення), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. У відповідності до п.23 Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку службового розслідування від 18.11.2009 року, проведеного у зв’язку з порушенням прокуратурою Волинської області кримінальної справи №50-044-09 відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, по факту перевищення влади та службового становища, яке виразилось у неправомірному застосуванні фізичного насильства щодо ОСОБА_3, було взято до уваги, що на момент проведення службового розслідування ОСОБА_3 до прокуратури Горохівського району та Горохівського районного відділу УМВС у Волинській області надіслані письмові зустрічні заяви, у яких потерпілий спростовує факти щодо спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками вказаного райвідділу ОСОБА_1 та Кравчуком Л.В. Остаточне рішення за фактом порушення прокуратурою Волинської області кримінальної справи №50-044-09 та щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Горохівського райвідділу прийняти після закінчення прокуратурою Горохівського району досудового слідства по вказаній кримінальній справі та її розгляду в суді.

Отже, за наслідками службового розслідування не вносились пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ОСОБА_1 та доцільності перебування останнього на займаній посаді.

Згідно особової картки позивача ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про його звільнення не мав незнятих дисциплінарних стягнень. Службове розслідування по інших фактах неналежного виконання своїх службових обов’язків ОСОБА_1 відповідач не проводив.

Наказом УМВС у Волинській області від 11 лютого 2010 року №35о/с ОСОБА_1 був відсторонений від займаної посади начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Волинської області Назарука О.Ю. від 30.01.2010 року.

Згідно висновку атестаційної комісії від 29.04.2010 року, затвердженого в.о.начальника Горохівського районного відділу, за наслідками проведеної атестації ОСОБА_1 за період з квітня 2009 року до квітня 2010 року останній займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з посади.

Атестаційною комісією УМВС у Волинській області 30.04.2010 року прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, які дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Підстави, порядок та умови проведення атестації осіб рядового і начальницького складу врегульований п.п.47, 48 Положення, згідно яких з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації). Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

На виконання п.п.47, 48 Положення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005 року №181, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.05.2005 року за №559/10839, було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України (далі – Інструкція), яка дублює вищезгадані норми Положення щодо проведення атестації. Крім того, Інструкцією врегульовано порядок створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження, визначено права та обов’язки начальників при атестуванні особового складу, закріплено порядок організації, підготовки, проведення атестування та затвердження висновку атестаційної комісії, а також обов’язковість реалізації висновків атестування.

Судом встановлено, що підставою для проведення позачергової атестації ОСОБА_1 стали розгляд матеріалів службового розслідування та вирішення питання звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

У відповідності до п.п.3.1, 3.3 Інструкції атестаційні листи на підлеглих складають, як правило, безпосередні начальники. Старші начальники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності особи, яка атестується, власноручно записати у відповідному розділі атестаційного листа свій висновок, скріпити його підписом та поставити дату.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Інструкції підрозділи роботи з персоналом, а там, де вони не передбачені штатним розписом, - працівники, які за функціональними обов'язками відповідають за роботу з персоналом, щорічно до 15 січня складають плани атестування особового складу органів і підрозділів МВС України за формою, визначеною у додатку 2 до цієї Інструкції, та затверджують їх у відповідних начальників. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних начальників і передбачають: створення атестаційних комісій; складання списків осіб, які підлягають атестуванню; інформування місцевих засобів масової інформації про час та місце проведення атестування із зазначенням контактних телефонів довіри органу чи підрозділу внутрішніх справ; доведення до особового складу планів проведення атестування; проведення інструктивних нарад з відповідними начальниками, головами та членами атестаційних комісій, а також працівниками підрозділів роботи з персоналом; проведення з працівниками, які підлягають атестуванню, індивідуальних бесід; ретельне опрацювання отриманої інформації щодо працівників та врахування її при складанні атестаційних листів; складання, у разі необхідності, заліків з бойової та службової підготовки, проходження медичного обстеження.

Відповідно до п.п.4.5 Інструкції усі примірники атестаційних листів після їх розгляду старшими начальниками передаються на розгляд до атестаційної комісії. Підпункт 4.6 даної Інструкції визначає, які відомості про атестанта повинні бути зазначені в атестаціному листі.

У підпункті 4.12 Іструкції закріплено, що висновки атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин від числа членів комісії і підписуються головою та секретарем. Підсумки голосування заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписують голова цієї комісії і секретар. Атестаційні висновки затверджуються начальником, якому надано право приймання та звільнення працівників з органів внутрішніх справ, або особою, що виконує його обов'язки.

Із дослідженого в судовому засіданні атестаційного листа ОСОБА_1 за період з квітня 2009 року до квітня 2010 року вбачається, що останній був складений заступником начальника Горохівського районного відділу Шинкариком В.А. та ним же підписаний як старшим керівником 29.04.2010 року (розділи 1 та 2 атестаційного листа).

За результатами атестування (голова атестаційної комісії Слюсар Н.А., секретар атестаційної комісії Янюк О.Р.) ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з посади (розділ 3 атестаційного листа).

Атестацію та висновки по ній затвердив в.о.начальника Горохівського районного відділу Веремчук В.М. 29.04.2010 року, з якими того ж дня був ознайомлений ОСОБА_1, про що свідчить його підпис на атестаційному листі (розділ 4 атестаційного листа).

Разом з тим, представником відповідача в ході судового розгляду був наданий  протокол засідання атестаційної УМВС у Волинській області від 30.04.2010 року (голова атестаційної комісії Сохацький О.Я., секретар атестаційної комісії Саржан Н.В.).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення атестації позивача. Зокрема, відповідачем не дотримано порядку підготовки проведення атестації та складення атестаційного листа, не проведено попередню бесіду з ОСОБА_1, у атестаційному листі занесені результати атестування, які суперечать протоколу засідання атестаційної комісії та її складу, висновок атестації затверджений посадовою особою, яка не має права приймання та звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

За таких обставин суд вважає, що атестація ОСОБА_1 проведена всупереч вимогам Положення та Інструкції, а тому її слід визнати незаконною.

Крім того, незаконність атестації ОСОБА_1 полягає також і в тому, що вона проведена всупереч підпункту 4.10 Інструкції, згідно якого позачерговому атестуванню не підлягають працівники органів внутрішніх справ, строк попередньої атестації яких не перевищує 1 року, крім випадків, коли працівнику попереднім атестуванням встановлено конкретний термін для усунення недоліків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач атестувався у 2009 році у зв’язку з призначенням його на вищу посаду.

Згідно п.п.5.1 Інструкції начальники всіх рівнів з урахуванням висновків атестаційної комісії та рішення начальника, який їх затвердив, повинні у двомісячний термін забезпечити реалізацію висновків атестування.

Позивач ОСОБА_1 призначений на посаду начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу 12.08.2009 року, отже попередня атестація повинна була бути проведена не раніше 12.06.2009 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не підлягав позачерговому атестуванню 30.04.2010 року, оскільки з моменту проведення попередньої атестації не минуло року. Крім того, у атестаційному листі зазначено період атестування, який починається з квітня 2009 року, хоча на той час позивач не перебував на посаді начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу.

Суд також враховує і ту обставину, що за змістом атестаційного листа позивач ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони та лише одним абзацом викладено факт порушення стосовно нього кримінальної справи.

Згідно п.4.16 Інструкції у разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім'я прямого начальника. Рапорти підлягають розгляду у місячний термін з дня подання.

Позивач не подавав рапорту на ім’я прямого начальника у зв’язку з незгодою із висновком атестаційної комісії, однак суд вважає, що його право на оскарження до суду атестації прямо передбачене нормами п.2 ч.1 ст.17 КАС України, згідно якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наказ про звільнення позивача з посади, прийнятий на підставі рішення кадрової комісії від 30.04.2010 року, а саме за наслідками проведеної атестації, незаконність якої встановлено судом в ході судового засідання, підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу.

Пунктом 24 Положення визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1922,18 грн. Зазначена сума розрахована судом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно п.2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язані відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацюваний час.

Позивач звільнений в травні 2010 року, отже, згідно довідки відповідача сума виплат за березень та квітень місяці 2010 року (всього 43 робочих дні) становить 3178,90 грн. Середньоденний заробіток складає 73,93 грн. (3178,90 : 43 = 73,93). Час вимушеного прогулу становить з 20.05.2010 року по 29.06.2010 року, а всього 26 робочих дні. Таким чином, заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 1922,18 грн. (73,93 • 26 = 1922,18).

Відповідно до ч.2,3 ст.256 КАС України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць в розмірі 1589,50 грн.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991 року №114, Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005 року №181, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною атестацію ОСОБА_1 за період з квітня 2009 року до квітня 2010 року, проведену Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області 30 квітня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 18 травня 2010 року №189о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Горохівського районного відділу з 19 травня 2010 року.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 1922,18 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять дві грн. 18 коп.).

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць в розмірі 1589,50 грн. (одна тисяча п’ятсот вісімдесят дев’ять грн. 50 коп.) підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 05 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій