Справа №22-ц-752 2007 р.                           Головуючий у 1 -й інстанції - Стеценко В.А.

Категорія -    27                                              Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

 іменем    України

21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.

суддів              -  Хвостика С.Г., Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 квітня 2007 року, яким у задоволенні її позову відмовлено за необґрунтованістю, і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

При цьому вона посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що вона розцінює дії ОСОБА_2 щодо звернення до суду з позовом як наклеп на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мешканець смт.В.Писарівка ОСОБА_3, спадкоємцями якого за законом є дружина - ОСОБА_1, та син від першого шлюбу - ОСОБА_2.

Не дійшовши згоди щодо розподілу спадщини, ОСОБА_1 у квітні 2002 року звернулась до В.Писарівського районного суду з позовом про визнання пава власності на частку колгоспного двору та визначення частки спадкового майна, а 17 грудня 2002 року вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в якій вказала, що інших спадкоємців, своєчасно прийнявши спадщину немає. В цей же день вона отримала свідоцтво про право власності на 1Л частину жилого будинку та 1Л частину земельної ділянки АДРЕСА_1, та свідоцтво про право на спадщину за законом на !4 частину зазначеного жилого будинку та Ул частину вказаної земельної ділянки земельної ділянки, після чого за її заявою провадження у справі за її позовом було закрито

У травні 2003 року ОСОБА_2., дізнавшись про факт отримання ОСОБА_1 спадщини та розмір виділеної їй частини спірного майна, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на Vz частину жилого будинку та '/4 частину земельної ділянки АДРЕСА_1, та свідоцтва про право на спадщину за законом на !4 частину зазначеного жилого будинку та Va, частину вказаної земельної ділянки, виданих В.Писарівською держнотконторою 17 грудня 2002 року на ім'я ОСОБА_1

Рішенням В.Писарівського районного суду від 24 березня 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено, крім того, визнано за ним право власності на 1/6 частин спірного будинку та 1/6 частин спірної земельної ділянки, а за ОСОБА_1 - відповідно на 5/6 частину спірного будинку та 5/6 частину спірної земельної ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 вересня 2005 року рішення В.Писарівського районного суду від 24 березня 2005 року залишено без зміни.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта про те, що дії ОСОБА_2 щодо захисту своїх прав у судовому порядку містять наклеп на неї, були предметом судового розгляду і обґрунтовано спростовані судом.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є переконливим і узгоджується з доказами по справі, яким суд дав належну оцінку. Звернення особи до офіційних державних органів за захистом своїх прав, порушених іншою особою, не можуть розглядатись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.5-6), ОСОБА_2. звернувся до суду за захистом своїх прав, більше того, судовими рішеннями (а.с.8-9, 11-12) підтверджено факт порушення його прав з боку ОСОБА_1

Наміру відповідача принизити честь та гідність позивачки по даній справі не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 55 Конституції України, ст. 1167 ЦК України.

Правильним є висновок суду про те, що питання про судові витрати, понесені стороною при розгляді іншої цивільної справи, має вирішуватись в порядку ст.220 ЦПК України і не може бути предметом самостійних позовних вимог.

Порушень норм процесуального права місцевим судом колегією суддів також не встановлено.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст.3ОЗ, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 квітня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.