Справа № 2 103 Головуючий 1 -ї інстанції - Федько С.П.
Категорія-12 Доповідач: Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2007року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого - Ювченко Л.П. Суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б. При секретарі: Писаревій Ю.Г.
за участю сторін:позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 14 грудня 2006року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 -про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 14 грудня 2006року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири -задоволеннні позовні вимоги .
Суд першої інстанції виходив з того, що дійсно 16 червня 2005 року був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Договір укладено між позивачкою - продавець , від імені якої за дорученням діяв ОСОБА_4 , та покупцем - відповідачкою по справі. Договір купівлі -продажу посвідчено приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстровано у реєстрі 16.06.2005 року за №4589. Згідно з указаним договором купівлі - продажу позивака ОСОБА_2 продала, а відповідачка ОСОБА_1 придбала у неї у власність квартиру АДРЕСА_1.
У судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що грошова сума продавцю не передавалася , покупець пропонував позивачкі у власність житловий будинок. Суд першої інстанції дійшов висновку, що мався на увазі договір міни між сторонами, але домовленості між сторонами про договір міни не було.
На думку суду першої інстанції договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 є недійсним з моменту його вчинення, оскільки воля однієї сторони була спрямована на укладення договору міни, про що не знала інша сторона. Відповідачка не надала доказів, що позивачка знала або повинна була знати про природу укладеного правочину, що укладався не договір купівлі - продажу, а міни. Це свідчить про те, що позивачка була введена в оману відносно прав та обов.язків, що є підставою визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. недійсним.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням 05.01.07р., принесла апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій посилається на те , що суд першої інстанції не взяв до уваги, що квартиру вона придбала у ОСОБА_4, який їй пояснив ,
що придбав спірну квартиру у дочки, але вона йому не сподобалася, вона за вказану квартиру розплатилася із ОСОБА_4, передав 10 тисяч доларів США. При укладені договору нотаріус питала, чи розрахувалася вона із продавцем, на що ОСОБА_4 ствердив факт отримання грошей. її клопотання про допит ОСОБА_4 як свідка було відхилено. Вона ніколи не зустрічалася з ОСОБА_2 і вперше побачила її у суді першої інстанції і ніколи з нею ні про що не домовлялася. Вона ніколи не домовлялася з братом позивачки про обмін квартири, яка йому не належить на її будинок, який вона залишила своєму синові. Крім того, вартість будинку значно перевищує вартість квартири позивачки .Рішення суду першої інстанції просила скасувати.
У додатковій апеляційній скаргі зазначила, що умови договору з нею обговорював ОСОБА_4, а не позивачка. Згідно з умовами доручення ОСОБА_4 був наділений правом виходити із розумних умов представляти інтереси позивачки, в тому числі оформити договір продажу належній їй квартири АДРЕСА_1. Позивачка не заперечувала, що видавала таке доручення з наведеними умовами.. Вона заперечує, що завела позивачку в оману, суд не довів обставин, які мають суттєве значення по справі.
Заслухавши суддю- доповідача, відповідача ОСОБА_1 та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 7 червня 2005 року видала довіреність ОСОБА_4 /а.с.7/, якою уповноважила його бути її представником при здійсненні від її імені юридичних дій, пов,язаних з продажем належній їй на праві власності квартири АДРЕСА_1, в тому числі розписуватися за неї, та отримувати гроші, виручені при укладенні угоди. Довіреність посвідчена нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 07.06.2005 року і зареєстрована у реєстрі за №4250.
Дійсно, 16 червня 2005 року між представником позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який дів від імені позивачки на підставі дорученні від 7 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 07.06.2005 року і зареєстрованого у реєстрі за №4250, був укладений договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, де покупцем є відповідачка. Згідно умов договору - позивачка продала, а відповідачка придбала у власність спірну квартиру за 12 363 гривні. ,у п.п2.2.зазначено, що сторони підтверджують факт сплати цього платежу за продану квартиру, /а.с.6-7/
Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаному договору та виданій позивачкою довіреності та її змісту. До наступного часу довіреність позивачем не відмінялася і термін її дії не скінчився / до 07.06.2008 року/
Відповідно до ст..239 ЦК України - правочин, вчинений представником створює, змінює, припиняє цивільні права та обов.язки особи, яку він представляє.
Суд першої інстанції не перевірив вказані доводи відповідачки, оскільки з наведених документів не вбачається, що позивачка була введена в оману відповідачкою, оскільки ОСОБА_2 діяла на власний розсуд і у засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувала факт видачі довіреності на ім.,я ОСОБА_4, який був рекомендований її братом. Вважає, що їй недоречно судитися з братом. Інших доказів позивачкою не надано.
Крім того суд першої інстанції не виконав вимоги закону - ст..230 ЦК України -обман має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Особа, яка застосувала обман, зобов,язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв,язку з вчиненням цього право чину.
Згідно до ст..202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов,язків.
ОСОБА_2 свідомг діяла, надаючи довіреність на припинення права власності на квартиру, яку від її імені продав ОСОБА_4.
ОСОБА_2 є дієздатною особою і її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі.
Право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним . /ст.204 ЦК України/.
Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання правочину, укладеного 16.06.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним.
Ці обставини судом першої інстанції не з,ясовувалися.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст.. 213 п.3 ЦПК України, - не повно з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов помилкового висновку винавши оспорюваний право чин недійсним.
Згідно CT..309 ЦПК України - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1/неповнен з,ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2/ недоведеність обставин , що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
З/ невідповідність висновків суду обставинам справи;
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. 303-304,307,309, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, Апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 14 грудня 2006року - скасувати і постановити нове рішення, яким -
відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.